Джерела з історії чібча-муїсків.
Історики продовжують наполегливо шукати зразки писемної культури власне муїсків, однак досі жодного такого документа не знайдено, хоча наявність власної писемності у муїсків вважається доведеним фактом.
Щоправда, й сьогодні незрозуміло, якою саме вона була. Свідчення іспанських хроністів дають підстави припустити, що вона мала піктографічний характер. На думку деяких дослідників, наявність у панамських індіанців народу куна — близьких лінгвістичних родичів муїсків — елементів ієрогліфічної писемності може свідчити про ієрогліфічний характер письма муїсків. Висловлювалися навіть версії про наявність у муїсків елементів мнемонічного фіксування інформації на зразок інкських кіпу. Тому основним джерелом з історії цивілізації муїсків залишаються свідчення іспанських хроністів часів конкісти, підкріплені даними археології, порівняльного мовознавства та етнографії.Серед так званих "колумбійських хронік" найбільшу цінність мають свідчення безпосередніх учасників, а також сучасників іспанського завоювання Колумбіїл На жаль, значна кількість таких документів не збереглася. Йдеться, зокрема, про хроніки одного з відомих літописців іспанських походів у землі муїсків, командира конкістадорів генерал-капітана Гонсало Хіменеса де Кесади (1499—1579). За деякими даними, ще на початку XIX ст. у Національній бібліотеці Боготи зберігався рукопис його "Трьох свят проведених в [області]
Суеска". Проте його подальша доля невідома. Тому у своїх дослідженнях історики змушені орієнтуватися на інші "колумбійські літописи". Найінформативнішими з них вважаються такі:
• "Долина замків", записана по гарячих слідах після конкісти іспанською мовою родовитим муїском Гуас- ка Паусо, християнізованим під ім'ям дон Хуан де Гуа- тавіта — єдина іспаномовна хроніка, створена представником власне народу муїсків;
• викладена в жанрі ритмічної поезії "Історія королівства Нова Гранада"(четверта частина "Елегії про достославных мужів Індій"), створена безпосереднім учасником колумбійського походу, талановитим істориком і поетом Хуаном де Кастельяносом (1522—1607), який прийняв на схилі віку сан священика;
• "Історія Санта-Марти і Нового королівства Гранади" та "Історія Венесуели" ще одного очевидця конкісти — ченця-францисканця, доктора теології, а за сумісництвом математика й історіографа — Педро де Агуадо (1503-1588);
• "Історичні свідчення про завоювання Тьєрра-Фірме [Материкової Землі] в Індіях", авторство яких належить францисканському монахові Педро де Сімону (1574—1630), якого за енциклопедичні знання прозвали "колумбійським Тацитом";
• "Загальна історія конкісти Нового королівства Гранада", викладена єпископом столичної Санта-Фе-де-Бо- готи креолом за походженням Лукасом Фернандесом де Пієдраїтою (1624—1688);
• "Конкіста і відкриття Нового королівства Гранади..." хрещеника Г. X.
де Кесади, ченця, що мав титул "першого креольського історика Нової Гранади", Хуана Родрігеса Фресле (1566—1638), працю якого прозвали "Ель-Карнеро" (ісп. "Баран") за гарну червону обкладинку, виготовлену з баранячої шкіри. Основна цінність цієї хроніки полягає в тому, що саме в ній збереглася вмонтована в текст літопису, згадана вище "Долина замків"Хуана де Гуатавіти;• "Історія провінції Святого Антонія королівства Нова Гранада", укладена наприкінці XVII ст. за дорученням
тогочасного керівництва домініканського ордена колумбійським монахом Алонсо де Саморою.
Важливим джерелом наших знань про побут, культуру, естетичні традиції та ментальність муїсків є матеріальні рештки цієї цивілізації — безцінні шедеври муїського литва (особливо із золота), керамічні вироби, предмети побутового та культового призначення.
Еще по теме Джерела з історії чібча-муїсків.:
- Поневолення чібча-муїсків.
- Походження цивілізації чібча- муїсків.
- ЦИВІЛІЗАЦІЯ ЧІБЧА-МУЇСКІВ
- Боротьба за гегемонію. Цивілізація чібча-муїсків напередодні конкісти.
- Господарство та побут муїсків.
- Станко В. Н. та ін.. Історія первісного суспільства: Підручник. — К.,1999. - 240 с., 1999
- ПРИМІТКИ
- НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ
- Релігійне життя.
- Природа й географія Колумбійського нагір'я.
- НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ
- Цивілізація тольтеків.
- Цивілізація хуастеків.
- Суспільно-політичне життя.
- Вступ до астекознавства.
- Поняття "цивілізації Доколумбової Америки". Специфіка історичного процесу Нового Світу.