<<
>>

Джерела з історії чібча-муїсків.

Історики продовжують наполегливо шукати зразки писемної культури власне муїсків, однак досі жодного такого доку­мента не знайдено, хоча наявність власної писемності у муїсків вважається доведеним фактом.

Щоправда, й сьогодні незрозуміло, якою саме вона була. Свідчення іспанських хроністів дають підстави припустити, що вона мала піктог­рафічний характер. На думку деяких дослідників, наявність у панамських індіанців народу куна — близьких лінгвістич­них родичів муїсків — елементів ієрогліфічної писемності може свідчити про ієрогліфічний характер письма муїсків. Висловлювалися навіть версії про наявність у муїсків еле­ментів мнемонічного фіксування інформації на зразок інк­ських кіпу. Тому основним джерелом з історії цивілізації муїсків залишаються свідчення іспанських хроністів часів конкісти, підкріплені даними археології, порівняльного мовознавства та етнографії.

Серед так званих "колумбійських хронік" найбільшу цін­ність мають свідчення безпосередніх учасників, а також су­часників іспанського завоювання Колумбіїл На жаль, значна кількість таких документів не збереглася. Йдеться, зокрема, про хроніки одного з відомих літописців іспанських походів у землі муїсків, командира конкістадорів генерал-капітана Гонсало Хіменеса де Кесади (1499—1579). За деякими дани­ми, ще на початку XIX ст. у Національній бібліотеці Боготи зберігався рукопис його "Трьох свят проведених в [області]

Суеска". Проте його подальша доля невідома. Тому у своїх дослідженнях історики змушені орієнтуватися на інші "ко­лумбійські літописи". Найінформативнішими з них вважа­ються такі:

• "Долина замків", записана по гарячих слідах після конкісти іспанською мовою родовитим муїском Гуас- ка Паусо, християнізованим під ім'ям дон Хуан де Гуа- тавіта — єдина іспаномовна хроніка, створена пред­ставником власне народу муїсків;

• викладена в жанрі ритмічної поезії "Історія королів­ства Нова Гранада"(четверта частина "Елегії про досто­славных мужів Індій"), створена безпосереднім учас­ником колумбійського походу, талановитим істориком і поетом Хуаном де Кастельяносом (1522—1607), який прийняв на схилі віку сан священика;

• "Історія Санта-Марти і Нового королівства Гранади" та "Історія Венесуели" ще одного очевидця конкісти — ченця-францисканця, доктора теології, а за сумісницт­вом математика й історіографа — Педро де Агуадо (1503-1588);

• "Історичні свідчення про завоювання Тьєрра-Фірме [Материкової Землі] в Індіях", авторство яких нале­жить францисканському монахові Педро де Сімону (1574—1630), якого за енциклопедичні знання прозва­ли "колумбійським Тацитом";

• "Загальна історія конкісти Нового королівства Грана­да", викладена єпископом столичної Санта-Фе-де-Бо- готи креолом за походженням Лукасом Фернандесом де Пієдраїтою (1624—1688);

• "Конкіста і відкриття Нового королівства Гранади..." хрещеника Г. X.

де Кесади, ченця, що мав титул "пер­шого креольського історика Нової Гранади", Хуана Родрігеса Фресле (1566—1638), працю якого прозвали "Ель-Карнеро" (ісп. "Баран") за гарну червону обкла­динку, виготовлену з баранячої шкіри. Основна цін­ність цієї хроніки полягає в тому, що саме в ній збе­реглася вмонтована в текст літопису, згадана вище "Долина замків"Хуана де Гуатавіти;

• "Історія провінції Святого Антонія королівства Нова Гранада", укладена наприкінці XVII ст. за дорученням

тогочасного керівництва домініканського ордена ко­лумбійським монахом Алонсо де Саморою.

Важливим джерелом наших знань про побут, культуру, естетичні традиції та ментальність муїсків є матеріальні рештки цієї цивіліза­ції — безцінні шедеври муїського литва (особливо із золота), керамічні вироби, предмети побутового та культового призначення.

<< | >>
Источник: Рубель В.А.. Історія цивілізацій доколумбової америки. Навчальний посібник.

Еще по теме Джерела з історії чібча-муїсків.:

  1. Поневолення чібча-муїсків.
  2. Походження цивілізації чібча- муїсків.
  3. ЦИВІЛІЗАЦІЯ ЧІБЧА-МУЇСКІВ
  4. Боротьба за гегемонію. Цивілізація чібча-муїсків напередодні конкісти.
  5. Господарство та побут муїсків.
  6. Станко В. Н. та ін.. Історія первісного суспільства: Підручник. — К.,1999. - 240 с., 1999
  7. ПРИМІТКИ
  8. НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ
  9. Релігійне життя.
  10. Природа й географія Колумбій­ського нагір'я.
  11. НАЙВАЖЛИВІШІ ДАТИ
  12. Цивілізація тольтеків.
  13. Цивілізація хуастеків.
  14. Суспільно-політичне життя.
  15. Вступ до астекознавства.
  16. Поняття "цивілізації Доколумбо­вої Америки". Специфіка історичного процесу Нового Світу.