<<
>>

Географія і природно-кліматичні умови Центральної та Північної Мексики.

У природно-географіч­ному відношенні регіон Цент­ральної та Північної Мексики надзвичайно різноманітний. Його хребет — Південні Кордильєри, що перетинають усю Мезоамери­ку чітко посередині між двома океанами з північного заходу на південний схід, аж доки не зустрі­нуться на півдні з північними схи­лами Анд.

Проте означені гори не є суцільним скелястим ареалом. Дійсно гірською у класичному значенні цього слова можна вва­жати лише їхню північну подвійну частину — дві гряди (Східна й

Західна) Сьєрра-Мадре, які домінують над Північною Мек­сикою і, зустрівшись у районі сучасного Мехіко, плавно пе­ретікають у висотне (понад 2 тис. метрів над рівнем моря) плоскогір'я, що утворює три плато — Мексиканське (посе­редині між двома Сьєрра-Мадре), яке ще називають Анауак ("Н авколоводна земля"), Толука (далі на захід) та Пуебло (далі на схід). 1 гори, і плато порізані численними річками (Пануко, Бальсас, Дермо, Коацакоалькос тощо) й озерами (частина яких має прісну, а частина — солону воду), котрі переходять місцями у класичні болота. Але це характерно для серединної лінії Мексики, а по обидва боки від неї гори досить різко обриваються і на обох океанічних узбережжях переходять у приморські долини. їхня берегова смуга пере­тинається безліччю чудових бухт і лагун.

За кліматично-широтною класифікацією Мексику відно­сять до зони субтропічного клімату, але в дійсності все ви­глядає інакше. І температури, і кількість опадів залежать тут не стільки від широтності, скільки від висоти над рівнем мо­ря та напряму вітрів, які корегуються розташованими в регіоні гірськими хребтами. Тому самі мексиканці району­ють свої землі на тьєррас кальєнтес ("жаркі" низини), тьєррас тампладас ("помірні" землі гірських плато) та висо­когірні, а тому найхолодніші тьєррас фріас ("холодні" землі), серед яких особливо виділяються покриті вічними снігами піки (Орісаба, Попокатепель, Іштасіуатль, Коліма, Кофре де Пероте, Тахумулько, Санта-Ана тощо), більшість з яких є ще й вулканами, а тому і землетруси, і виверження у даному регіоні зовсім не рідкість.

Різноманітність клімату визначає локальні варіації рос­линного і тваринного світу.

У жарких низинах, де є вода, па­нує сельва — тропічні ліси червоного дерева, іспанських кедрів, каучукових і хлібних (рамон) дерев, екзотичних са- подільї, сейби, агуакате та пальм, щедро повитих ліанами, що утворюють майже непролазні хащі. На океанічному уз­бережжі часто трапляються мангрові (тобто такі, що підтоп­люються під час припливів) ліси. Там, де води мало, ростуть кактуси, американська агава (магей) та жорстка трава, а то й узагалі панує класична пустеля, а на гірських схилах "помірних земель" чудово почуваються звичні для нас хвой­ні дерева й дуби.

Тваринний світ регіону досить багатий і навіть сьогодні вражає різноманітністю, хоча люди доклали багато зусиль до його винищення. Олені, кролики, агуті, ягуари, тапіри, бро­неносці, мавпи, змії, кажани, папуги, колібрі, славнозвісний кецаль і капібара — вся ця живність буквально переповню­вала в доколумбову епоху мексиканську сельву, а в річках, озерах та узбережних водах було вдосталь риби, алігаторів, черепах, їстівних молюсків і равликів.

<< | >>
Источник: Рубель В.А.. Історія цивілізацій доколумбової америки. Навчальний посібник.

Еще по теме Географія і природно-кліматичні умови Центральної та Північної Мексики.:

  1. Географія та природно-кліматичні умови "країни майя".
  2. Географічні та природно-кліма­тичні умови Андської зони.
  3. Природа й географія Колумбій­ського нагір'я.
  4. ДРЕВНИЕ НАРОДЫ МЕКСИКИ И ЦЕНТРАЛЬНОЙ АМЕРИКИ
  5. ДРУГИЕ НАРОДЫ МЕКСИКИ
  6. Что строили в Мексике
  7. ЮЖНАЯ И ЦЕНТРАЛЬНАЯ АМЕРИКА, МЕКСИКА ОГНЕЗЕМЕЛЬЦЫ
  8. Природные условия
  9. Природные условия
  10. Природные условия и население Двуречья
  11. ПРИРОДНЫЕ УСЛОВИЯ
  12. § 1. Природные условия.
  13. Природные условия
  14. Природные условия