Подорожі Америго Веспуччі: "відкриття" Нового Світу — Америки.
Першим, хто висловив сумнів у тому, що X. Колумб відвідав під час своїх подорожей найвіддаленішу східну окраїну Азії, був видатний італійський вчений-гуманіст П'єтро Мартіре д'Ангієра (ісп.
Педро Мартір), котрий ще у 1494 р., побачивши привезених до Іспанії "індіанців", зазначив, що "люди, привезені Колумбом, не належать до жодної з відомих націй. Вони не індійці, не негри, не маври, вони не схожі й на підданих великого хана. Це якісь нові люди. І це якийсь Новий Світ" .Та за життя самого X. Колумба відкриті ним землі офіційно продовжували вважати "Індіями". Тому коли у 1507 р. (через рік після смерті X. Колумба) у лотаринзькому місті Сен- Дьє вийшла друком латинською мовою фундаментальна праця "Вступ до космографії з необхідними для неї основами геометрії та астрономії. До цього чотири плавання Америго Веспуччі і, крім того, опис Всесвіту як на глобусі тих частин світу, про які не знав Птоломей і які відкриті в найновіші часи", автором якої був вчитель космографії місцевої сен-дьєської гімназії — Мартін Вальдземюллер, нікому і в голову не могло прийти, що готується "викрадення континенту".
У своїй книзі М. Вальдземюллер помістив уже відомий європейській громадськості "Лист Америго Веспуччі про острови, відкриті ним під час його чотирьох подорожей", доповнивши його детальним власним коментарем, де й зазначив, що хоча люди від давніх часів поділяли населену частину світу на три частини — Європу, Азію та Африку, Америго Веспуччі під час своїл подорожей відкрив четверту частину. Чи справді син нотаріуса, флорентієць Америго Матео Веспуччі (1451/1454—1512), якому поталанило послужити й іспанцям, і португальцям, устиг протягом 1499 1504 рр. узяти участь аж у чотирьох трансатлантичних подорожах до узбережжя Південної Америки, точно не відомо , однак у своєму "Листі..." він усі їх описав і своєрідно підсумував їхні наслідки в такий спосіб: "Ці країни слід називати Новим Світом. Ніхто з наших предків не мав жодного уявлення про країни, які ми бачили, і про те, що в них є...
Більшість із них гадали, що на південь від екватора немає материка, а тільки безмежний океан, який вони звали Атлантичним, і навіть ті, хто вважав за можливе знайти тут материк, з різних причин дотримувалися думки, що він не заселений. Тепер моє плавання довело, що такий погляд неправильний і різко суперечить дійсності. Адже на південь від екватора я відкрив материк, на якому деякі долини заселені значно густіше людьми й тваринами, аніж у нашій Європі, Азії та Африці" . Отож, цілком логічно вважаючи колумбійські "Індії" і "Острови"Америго різними частинами суші, М. Вальдземюллер запропонував назвати цю четверту частину світу Америкою, трохи переінакшивши ім'я її "першовідкривача", оскільки в тогочасній науці вважалося,що континентам можна давати тільки жіночі імена. Ну а коли помилка з'ясувалася, стало вже пізно щось міняти: Новий Світ на всіх європейських картах уже іменували Америкою, і перейменовувати його на Колумбію було справою марною.
Щоправда, спочатку географічне поняття "Америка" поширювали лише на південну частину Нового Світу, називаючи, як і раніше, Північну Америку "Західною Індією" (Вест-Індія). Однак у 1538 р. знаменитий фламандський картограф Гергард Меркатор уперше видав карту Нового Світу, на якій поділив його на "Південну частину Америки" та "Північну частину Америки", після чого поняття "Америка" почали використовувати узагальнено для усього Нового Світу, що став відтоді сприйматися єдиним материком, який складається з двох континентів — Північної Америки і Південної, кордоном між якими був визнаний Панамський перешийок.
Еще по теме Подорожі Америго Веспуччі: "відкриття" Нового Світу — Америки.:
- Поняття "цивілізації Доколумбової Америки". Специфіка історичного процесу Нового Світу.
- ОБРАЗ ЧЕЛОВЕКА В "МЕТАМОРФОЗАХ" ОВИДИЯ (КЕИКС И ГАЛКИОНА)
- КРИТИКА ДРЕВНЕИОНИЙСКИХ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ О СЕВЕРНЫХ СТРАНАХ И "СКИФСКИЙ РАССКАЗ" ГЕРОДОТА
- Тавантінсую після завершення "великих завоювань".
- 29. XX съезд КПСС. Начало дестанилизации (Н.С.Хрущев). "Политическая оттепель" и ее противоречия
- 32. Международные отношения и внешняя политика СССР в 1946-1984 гг. "Холодная война"
- СЕВЕР В "ЗЕМЛЕОПИСАНИИ" ГЕКАТЕЯ МИЛЕТСКОГО
- Географія та природно-кліматичні умови "країни майя".
- ВОЕННАЯ И ТОРГОВАЯ ЭКСПАНСИЯ НА ВОСТОК В ЭПОХУ ИМПЕРИИ И "ГЕОГРАФИЯ" ПТОЛЕМЕЯ
- "ВОЗВРАЩЕНИЕ ЭРОТА": ΔΗΥΤ2 - КЛЮЧЕВОЙ ТЕРМИН ДРЕВНЕГРЕЧЕСКОЙ МЕЛИКИ
- 7. "Смутное время": основные события и результаты. Политика первых Романовых и духовный раскол XVII в.
- Астеки в "боротьбі за батьківщину". Заснування Теночтітлана.
- СУЩНОСТЬ ПОЛИТИКИ "ВОЕННОГО КОММУНИЗМА" ( ВК ).
- № 10. ИЗ ВОСПОМИНАНИЙ О КРИТО-МИКЕНСКОЙ ЭПОХЕ В „ИЛИАДЕ" И „ОДИССЕЕ"
- "АРИМАСПЕЯ" АРИСТЕЯ ИЗ ПРОКОННЕСА