<<
>>

ПРИМІТКИ

/ Баг/іай В. Е. Ацтеки: история, экономика, социально-политический строй (Доколониальный период). Москва, 1998. С. 382.

2

Цит. за: Соди В. Великие культуры Месоамерики / Пер.

с исп. Моск­ва, 1985. С. 134.

3

Цит. за: Леон-Портилъя М. Философия нагуа. Исследование источни­ков / Пер. с исп. Москва, 1961. С. 278.

4

Цит. за: Кинжаюв Р. В. Литература народов науа // История литера­тур Латинской Америки: В 4 т. Т. 1. От древнейших времен до начала Войны за независимость / Отв. ред. В. А. Земское. Москва, 1985. С. 45.

5 Гончар / Пер. с исп. Ю. Зубрицкого // Кецаль и голубь: Поэзия науа, майя, кечуа / Сост. В. Б. Земское. Москва, 1983. С. 53.

6 Цит. за: Леон-Портилъя М. Философия нагуа. Исследование источни­ков. С. 279.

7

Цит. за: Соди В. Великие культуры Месоамерики. С. 193.

7 Цит. за: Там же.

8 Кількість астецьких родів—кальпуллі постійно зростала, відповідно збільшувався й склад "вищої ради". Напередодні конкісти в імперії налічувалося близько 70 кальпуллі.

Егоров Д. И. Записки солдата Берналя Диаза дель Кастильо / Пер. с исп.: В 2 т. Т. 1. В погоне за золотом. Ленинград, 1928. С. 145 — 146. 11 Посада сіуа-коатльтстала найменування від однойменної богині, що вважалася покровителькою міста Кулуакан, від якого астеки виводили свої "тольтецькі" корені.

12Судова система астеків була ще доволі примітивною і базувалась вик­лючно на звичаєвому праві. "Вони не мали ніяких писаних законів, але жили за звичками та звичаями своїх предків". (Антона Солиса история о покорений Мексики или Новой Гишпании / Пер. с нем. В. Лебеде­ва: В 2 ч. Санкт-Петербург, 1765. Ч. 1. С. 511.

13

Цит. за: Кинжалов Р., Белов А. Падіння Теночтітлана. Київ, 1959. С. 109.

14

Цит. за: Леон-Портилъя М. Философия нагуа. Исследование источни­ков.

С. 250.

"Цит. за: Белова Л. Я. Народное образование в Мексике // Культура Мексики / Отв. ред. В. А. Кузьмищев. Москва, 1980. С. 67.

Про повагу до тламатініме(в однині — тламатіні) йдеться у кла­сичній астецькій поемі невідомого автора, записаній Саагуном:

"Мудрец — это свет, это факел без дыма, он — зеркало с глубиной бесконечной,

Властитель красок, красных и черных, списков и манускриптов древних. Сам он — письменность, знанье, мудрость, он — путь, он — вожатый в пути, наставник, он направляет людей и предметы, кормчий, вожатый людских поступков. Истый мудрец осторожен, как лекарь, заветы минувшего он сохраняет; владея по праву накопленным знаньем, он учит идущих за истиной следом. Глашатай сущего, он помогает себя обрести и себя увидеть;

он учит разумному домоводству; людей научает слушать и слышать. Наставник наставников, путь указуя, он тот, от которого все мы зависим; он ставит зеркало перед каждым, чтоб в нем отразилась глядящего сущность. Он все изучает и все направляет, он мир освещает собственным светом. Он знает, что происходит над нами и что совершается в мире мертвых. Он, тламатини, суров и сдержан, но каждый им ободрен и обучен; любовь человечную людям внушая, их в истинных он людей превращает; источник мужества, мира опора, он лечит и исцеляет всех".

(Тламатини-мудрец / Пер с исп. Ю. Петрова // Кецаль и голубь: По­эзия науа, майя, кечуа / Сост. В. Б. Земское. С. 54—55).

17

Цит. за: Кинжалов Р. В. Литература народов науа. С. 48.

18Антона Солиса история о покорении Мексики или Новой Гишпании / Пер. с нем. В. Лебедева: В 2 ч. Ч. 1. С. 525.

19 Там же. С. 524.

20

Цит. за: Леон-П'ортилъя М. Филсофия нагуа. Исследование источни­ков. С. 237, 238.

20 Дит. за: Там же. С. 253.

22

Напівкріпацький статус астецьких орендарів (маєків) підтверджують дані іспанського хроніста Аюнсо де Соріти: "Ці маєш не могли піти з

одних земель на інші, не бачив я також і того, щоб вони ішли й кида­ли землі, котрі вони обробляли, ні навіть такого наміру, оскільки там не було нікого, хто наважився б піти проти того, шо було прописано; і на цих землях вони переходили у спадок до синів та наступників па­на з обов'язком служити й платити йому податки так само, як плати­ли їхні предки без будь-яких змін".

(Цит. за: Гуляев В. И. Город и об­щество в Центральной Мексике накануне конкисты // Археология Старого и Нового Света / Отв. ред. В. И. Гуляев. Москва, 1982. С. 204).

23

Вавилов И. И. Великие земледельческие культуры доколумбовой Аме­рики и их взаимоотношения // Избранные труды: В 5 т. Т. 2. Пробле­мы селекции. Роль Евразии и Нового Света в происхождении культур­ных растений. Москва; Ленинград, 1960. С. 166.

24

Егоров Д. И. Записки солдата Берналя Диаза дель Кастильо. Т. 1. С. 24.

25

Антона Солиса история о покорении Мексики или Новой Гишпании. Ч. 1. С. 515.

Астека-малюка з самого народження повчали: "Знай і пам'ятай, шо не тут твій дім, бо ти — солдат і слуга. Твій обов'язок — це війна". (Цит. за: Белова Л. Я.Народное образование в Мексике. С. 67).

27

ЕгоровД. И. Записки солдата Берналя Диаза дель Кастильо. Т. I. С. 148. Джерела по-різному датують смерть Теноча: у рік "Один Тростина" (1363), "Чотири Кролик" (1366), "Шість Кремінь"(1368) чи навіть "Тринадцять Тростина" (1375).

29

Цит. за: Баглай В. Е. Ацтеки: история, экономика, социально-поли­тический строй. С. 47.

30

Цит. за: Кинжалов Р. В. Орел, Кецаль и Крест. Очерки по культуре

Месоамерики. Санкт-Петербург, 1991. С. 80.

31

Баглай В. Е. Ацтеки: история, экономика, социально-политический строй. С. 63.

32Там же. С. 59.

33

Цит. за: Леон-Портилъя М. Философия нагуа. Исследование источни­ков. С. 262.

34

Хуан де Сумаррага з гордістю повідомляв у 1531 р. Ватикан, шо зав­дяки його активності як єпископа у країні були знищені 500 "язич­ницьких" храмів і 20 тис. "ідолів".

35

Цит. за: Кинжалов Р. В. Орел, Кецаль и Крест. Очерки по культуре

Месоамерики. С. 199.

Див.: Баглай В. Е. Ацтеки: история, экономика, социально-полити­ческий строй. Рис. 13.

37

Свою відмову від посади офіційного правителя астеків Тлакаелель пояснив дуже просто: "Протягом тих восьмидесяти чи дев'яноста років, що минули з часів війни з Аскапоцалько, ким я був? Яке місце я обіймав? Хіба я ніким не був? ...

Хіба все, що я вирішив і наказав, не мало ніякого значення і тому я дарма вбивав злочинців і прощав не­винного? Хіба я не міг ставити владик чи скидати їх, як я це робив? Хіба я погано вчинив, надягнувши одяг, гідний богів, та уподібнив­шись їм, і немов бог, узявши ніж і вбиваючи як жертви людей? І як­що я зміг вчинити таке і вчиняв уже 80 чи 90 років, це означає, що я

король і таким ви мене вважаєте. Яким же ще королем ви прагнете мене зробити" (Цит. за: Леон-Портилъя М.Философия нагуа. Исследо­вание источников. С. 273—274.

38 Означене ім'я транскрибується науковцями по-різному: Монтесума, Моктесума, Моктекухсома, Мотекухсома та ін., однак найближчим до автентичної астецької вимови є варіант — Мотекусома.

39

Егоров Д. Н. Записки солдата Берналя Диаза дель Кастильо. Т. I. С. 76.

40

Баглай В. Е. Ацтеки: история, экономика, социально-политический строй. С. 99.

41

Егоров Д. И. Записки солдата Берналя Диаза дель Кастильо. Т. I. С. 152.

42

Ашайакатль. Песнь стариков / Пер. с исп. Ю. Петрова // Кецаль и голубь: Поэзия науа, майя, кечуа. С. 128.

43

Баглай В. Е. Ацтеки: история, экономика, социально-политический строй. С. 98.

44

В "імперії астеків" налічувалося близько 40 тис. храмів.

45

Найчастіше на честь бога дощу Тлалока убивали дітей, оскільки ті перед смертю плакали, шо, за переконанням астеків, мало викликати дощі.

46

Цит. за: Баглай В. Е. Ацтеки: история, экономика, социально-поли­тический строй. Москва, 1998. С. 113.

39 Цит. за: Там же. С. 312.

48

Із 33 астекомовних поетів, імена яких збереглися в історії, 26 нале­жали до царських родин.

49

Куикапикки-поэт / Пер. с исп. Ю. Elempoea // Кецаль и голубь: По­эзия науа, майя, кечуа. С. 58.

40 Песнь богу войны / Пер с исп. М. Самаева // Там же. С. 78.

Наприклад, сумнозвісний тлакатекухтліМотекусома II мав двох дружин-"імператриць" і три тисячі наложниць, причому останніх він періодично міняв на нових, а своїми колишніми фаворитками обдаро­вував наближених.

Шлюб з колишньою наложницею правителя вва­жався своєрідною нагородою за успіхи в державній службі (аналогом наших орденів чи почесних грамот).

41 Баглай В. Е. Ацтеки: история, экономика, социально-политический строй. С. 113.

53

"Чимало нужденних і бідних батьків своїх дітей калічними робили, щоб ті до смерті своєї на багатому утриманні були" (Антона Солиса ис­тория о покорений Мексики или Новой Гишпании. Ч. 1. С. 485).

54

Цит. за: Кинжалов Р. В. Литература народов науа. С. 48.

55Леон-Портилъя М. Философия нагуа. Исследование источников. С. 223.

56 Цит. за: Леон-Портилъя М. Философия нагуа. Исследование источни­ков. С. 94-97.

57

Несауалькойотль. «Я певец, начинаю песню...» / Пер. с исп. Ю. Пет­рова II Кецаль и голубь: Поэзия науа, майя, кечуа. С. 107.

Цит. за: Леон-Портилъя М. Философия нагуа. Исследование источни­ков. С. 246.

59

Кинжалов Р., БеловА Падіння Теночтітлана. С. 97.

60 Егоров Д И. Записки солдата Берналя Диаза дель Кастильо. Т. 1. С. 179.

61 Антона Солиса история о покорении Мексики или Новой Гишпании.

Ч. 1. С. 170.

62 Цит. за: Леон-Портилъя М. Философия нагуа. Исследование источни­ков. С. 155.

63Антона Солиса история о покорении Мексики или Новой Гишпании.

Ч. 1. С. 495.

64

Егоров Д. П. Записки солдата Берналя Диаза дель Кастильо. Т. I. С. И4.

<< | >>
Источник: Рубель В.А.. Історія цивілізацій доколумбової америки. Навчальний посібник.

Еще по теме ПРИМІТКИ:

  1. ПРИМІТКИ
  2. ПРИМІТКИ
  3. ПРИМІТКИ
  4. ПРИМІТКИ
  5. Примітки:
  6. ПРИМІТКИ
  7. От ольмеков до сапотеков
  8. СМЕНА ДИНАСТИИ
  9. § 3. Поход Ксеркса.
  10. ШКО-КШМЕРИПСКЛЕ СВЯЗИ В ПЕРВОЕ ТЫСЯЧЕЛЕТИИ ДО HOBOfi ЭРЫ
  11. Нума Помпилий (715-672 гг. до Р. X.)
  12. № 120. ВОССТАНОВЛЕНИЕ ДЕМОКРАТИИ В АФИНАХ
  13. Индоевропейские корни этрусков
  14. 13.2. Борьба плебеев с патрициями