<<
>>

ПРИМІТКИ

1 Кнорозов Ю. В.Иероглифические рукописи майя. Ленинград, 1975. С. 238.

2

Динго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со ста- |>оисп. Ю. В. Кнорозова.

Москва; Ленинград, 1955. С. 193.

Цули / Пер. с исп. М. Самаева // Кецалв и голубв: Поэзия науа, майя, кечуа / Сост. В. Б. Земское. Москва, 1983. С. 186.

4

Про трагічні наслідки "дослідницвкої" активності А. делв Ріо свідчите його власний звіт: "Я впевнений, для того, щоб мати якесь уявлення про перших мешканців і старожитності, пов'язані з їхнім укладом жит­тя, конче потрібно було здійснити кілька розкопок. Наполегливістю я зробив усе те, що необхідно було зробити, щоб не лишилося жодного зачиненого вікна чи перегородки, котра не була б зруйнована, і жод­ної кімнати, жодного приміщення, коридору, двору, вежі, храму чи підземної камери, в яких не здійснювалися б розкопки на дві чи біль­ше вари (близько 2 м) углиб" (Цит. за.: Кинжалов Р. В. Культура древ­них майя. Ленинград, 1971. С. 35.)

Назва Гролъепоходить від найменування нью-йоркського елітарно- інтелектуального клубу "Грольє", в якому на початку 1970-х років був уперше публічно виставлений згаданий майяський кодекс, виявлений у печері мексиканського штату Чіапас.

Загалом відомо 18 книг серії "Чіпам-Балам". З них опубліковані, а отже доступні для дослідників поки що лише чотири книги " Пророка - Ягуара".

7

На сьогоднішній день наявність епіграфічних гліфічних текстів зафік­сована майже у двох сотнях майяських міст і поселень.

* Особливої слави зажили поліхромні фрески, що збереглися на руїнах майяських міст Бонампак, Вашактун, Чічен-Іца, Халакаль, Танках, Чакмультун, Санта-Ріта-Коросаль і Тулум.

Із суто наукового погляду, означена дефініція не є академічно пра­вильною. Слово мільпа (дослівно: "саджати в") в астецькій мові нау- атль означало "маїсове поле", однак після конкісти іспанські ко-

лонізатори помилково тлумачили слово мільпа як назву технологічного процесу вирощування кукурудзи вирубно-вогневим методом.

Так від XVI ст. у європейській свідомості прижилася ця своєрідна етимо­логічна помилка, яка з часом перекочувала і до солідних наукових ви­дань. На сьогоднішній день поняття "мільпове землеробство" остаточ­но відокремилося від своїх лінгвістично-етимологічних коренів і в су­часній історіографії означає вирубно-вогневий землеробський комп­лекс, коли йдеться про народи Давньої Америки, насамперед — про мезоамериканські цивілізації. Що ж до власне майя, то в їхній мові є свій самостійний термін для позначення маїсового поля — коль,але в науці прижився його астецький аналог.

Класичні майя називали свої міста великими поселеннями — нох- ках, на відміну від чанчан-ках ("малих поселень"), до яких вони відно­сили як маленькі містечка, так і общинні селища.

11 . ..................................................................................................................................................................

Маїс залишався основною культурою майя протягом усієї їхньої до­колумбової історії. За підрахунками сучасних науковців, кукурудза відігравала домінантну роль (85 %) у харчовому раціоні класичних і посткласичних майя.

12

Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со ста- роисп. Ю. В. Кнорозова. С. 213.

13

Тексты колониального периода: Предсказания к дням (Кал. I). Чуэн // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. Москва; Ленинград, 1963. С. 103.

,4

Пополь-Вух. Родословная владык Тотоникапана / Пер. с яз. киче Р. В. Кынжалова. Москва; Ленинград, 1959. С. 114.

15 Особливо моторошним видавався ритуал зведення на престол нового правителя ("свято Пакум-Чак),під час якого всі шляхетні чоловіки з числа воєнно-державної знаті прилюдно "нанизували" себе на одну мотузку, протягуючи її крізь свої пеніси, і в цьому стані вдавалися до самокатування у храмі війни протягом п'яти діб, жертвуючи в такий спосіб кров богам.

16 У межах міста Теотіуакан (майя іменували його "Тростинним міс­цем") археологи виявили цілий квартал майяських торговців з відпо­відними житловими приміщеннями, товарними складами та святили­щами.

Аналогічний квартал теотіуаканських купців нещодавно був знайдений в межах одного з найбільших майяських міст доби класики — Тікалі (Яшмутулі).

17 Справжні назви багатьох майяських міст класичної доби нам невідомі, тому в історіографії прийнято іменувати їх умовними "назва­ми", що їх дали цим городищам археологи. Лише останніми роками завдяки успіхам у дешифруванні гліфічної писемності розпочався про­цес відновлення справжніх найменувань класичних майяських горо­дищ, проте "умовні" назви уже настільки прижилися в історіографії, що відмовитися від них одразу доволі проблематично.

18 „ _ . „ ...................................................................................................................................................... „

Є и інші погляди на датування висхідного дня початкової серп тра­диційного майяського календаря. Зокрема, американський дослідник Г. Дж. Спінден датує його 13 жовтня 3373 р. до н. е., проте більшість фахівців (М. Ернандес, Дж. Е. Томпсон, С. Г. Морлі, Ю. В. Кнорозов

та ін.) дотримуються дати 7 вересня 3113 р. до н. е., хоча й вона не мо­же прояснити всі хронологічні загадки майяського минулого.

^Абсолютно нульовий день майяського календаря "Довгого рахуван­ня" відповідав зовсім фантастичному 5 041 738 р. до н. е., але класичні майя не стали перевантажувати свої календарні повідомлення позна­ченням надто тривалих для повсякденного обчислювання поточних піктунів, калабтунів, кінчільтунів та алаутунів, чим скоротили напи­сання дат у поденному рахуванні з восьми до шести цифр. Так з'яви­лося рахування днів від так званої Майяської ери, початок якої відповідав дню 1.11.19.0.0.0.0.0 4 Ахав 8 Кумху — першого кінчільтуну одинадцятого ксиїабтуну дев'ятнадцятого піктуну нульового бактуну нульового катуну нульового туну нульового віналю нульовий кін — день 4 Ахав 8 Кумху. Без написання перших трьох знаків цей день мав такий вигляд, як нульовий (початковий), і став відправною датою оз­наченої майяської ери.

За Григоріанським календарем цей день відповідає 7 вересню 3113 р. до н. е.

20

Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со ста- роисп. Ю. В. Кнорозова. С. 192.

21

Дрезденская рукопись // Кнорозов Ю. В. Иероглифические рукописи майя. С. 9.

22Там же. С. 50.

23

Цит. за: Кинжалов Р. В. Культура древних майя. С. 291.

24

Дрезденская рукопись // Кнорозов Ю. В. Иероглифические рукописи

майя. С. 19.

25 Там же. С. 8.

26Мадридская рукопись // Кнорозов Ю. В. майя. С. 192.

27

Дрезденская рукопись // Кнорозов Ю. В. майя. С. 14.

28 Там же. С. 18.

29

Мадридская рукопись // Кнорозов Ю. В. майя. С. 195.

30

Дрезденская рукопись // Кнорозов Ю. В. майя. С. 8.

29 Там же. С. 9.

32

Парижская рукопись // Кнорозов Ю. В.

Иероглифические рукописи

Иероглифические рукописи

Иероглифические рукописи

Иероглифические рукописи

Иероглифические рукописи

майя. С. 94.

33

Тексты колониального периода: Предсказания к дням (Кал. I). Кан // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 102.

34

Мадридская рукопись // Кнорозов Ю. В. Иероглифические рукописи майя. С. 117.

35

Свідчення Хуана де Торквемади. — Цит. за: Кинжалов Р. В. Искус­ство майя классического периода (111—IX вв. н. э.) // Культура индей­цев: Вклад коренного населения Америки в мировую культуру / Отв. ред. А. Е. Ефимов, И. А. Золотарев екая. Москва, 1963. С. 43.

Свідчення Дією Дурана. — Цит. за: Там же.

37

Школом-че [Танец легких ранений у столба] / Пер. Ю. В. Кнорозова и Г. Г. Ершовой /I Кнорозов Ю. В., Ершова Г. Г. Победные тексты майя // Проблемы археологии и древней истории стран Латинской Америки / Отв. ред. В. А. Башилов. Москва, 1990. С. 78.

38 Назва Тікаль, як і більшості давньомайяських міст, — умовна, оскіль­ки дана археологами. В перекладі означає "Місце, де чутно голоси духів". Класичні майя називали це місто Яшмутуль ("Місце, де багато зелених птахів") або просто Мутуль ("Місце, де багато птахів").

39

Справжня назва міста Караколь, реконструйована за епіграфікою, Кансиїь.

39 . _ .

Для порівняння: у межах сучасної держави Ьеліз, на теренах якої знайдено руїни Караколя, населення найбільшого міста (власне Беліз) становить менше 100 тис. мешканців.

41

Справжня назва Яшчілану — Танхасіяхчан ("Небо, народжене посе­ред води").

40 У деяких останніх майяологічних публікаціях яшчіланський цар Іцамнах-Балам Пі іменується як Іцамнах-Балам IV, проте точна нуме­рація владик "ягуарової династії" іце залишається дискусійною проб­лемою .

41 „

Политическая история древних майя в монументальных текстах: со­юз царств Сийахчан и Ак'е в конце VIII в. / Пер. и комм. А. В. Саф­ронова IIДревний Восток и античный мир. Труды кафедры истории древнего мира Исторического факультета МГУ. Москва, 2001. № IV. С. 183.

^Паленке, шо означає іспанською "огороджене місце" — штучна на­зва, дана означеному місту археологами. Сучасні індіанці іменують його "Зміїним містом", а справжня назва цього міста Лакамха ("Вели­ка вода") реконструйована зовсім недавно.

45

Кініч-Ханаб-Пакаль І Великий був "великим" не лише політично, а й фізично. Коли А. Рус-Луїльє відкрив його пишну усипальницю, вмішену під "Храмом Написів", з'ясувалося, шо Кініч-Ханаб-Пакаль І мав кремезну статуру і просто гігантський для майя зріст — 1,73 м.

46 Назву Копандали цьому місту археологи (так називається сусідня ріка). На сьогоднішній день за місцевою епіграфікою реконструйовано справжню майяську назву цього міста — Ошвітік, але в історіографії назва Копануже міцно прижилася.

47

Тексты колониального периода: Хроника I (Ист. I) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 58.

48

Тексты колониального периода: Приход к власти Хунак Кееля (Ист. V) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 75.

49

Священные письмена майя: Пополь-Вух; Рабиналь-ачи / Пер. Р. В. Кинжалова. Диего де Ланда.

Сообщение о делах в Юкатане / Пер. Ю. В. Кнорозова. Санкт-Петербург, 2000. С. 137.

5°Цит. за: Кнорозов Ю. В. Религиозные представления индейцев майя по данным Лас-Касаса и других источников // Бартоломе де Лас-Касас. К истории завоевания Америки / Отв. ред. И. Р. Григулевич. Москва, 1966. С 123.

Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со ста- роисп. Ю. В. Кнорозова. С. 112—113.

52

Тексты колониального периода: Завоевание Юкатана (Ист. IV) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 72.

53 Там же. С. 73.

54

Тексты колониального периода: Приход к власти Хунак Кееля (Ист. V) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 74. "Верховний жрець, судячи із зображень на майяській поховальній ке­раміці, був найближчим радником правителя. На всіх офіційних цере­моніях він сидів ліворуч від царя і, можіиво, навіть виконував функції глави держави на час його вимушеної відсутності (воєнний похід, хво­роба, церемоніальне самітництво, візит до іншого царства тощо). На це вказує ще один офіційний титул верховного жерця — "страж циновки ягуара" (тобто трону), який трапляється на тих самих керамічних ви­робах.

56 Цит. за: Вайнтруб И. В.Священные лики цивилизаций. Киев, 2001. С. 329.

57

Цит. за: Кнорозов Ю. В."Сообщение о делах в Юкатане" Диэго де Ланда как историко-этнографический источник // Диэго де Ланда. Со­общение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со староисп. Ю. В. Кноро­зова. С. 43.

58Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со ста­роисп. Ю. В. Кнорозова. С. 120.

59

Пит. за: Кнорозов Ю. В."Сообщение о делах в Юкатане" Диэго де Ланда как историко-этнографический источник // Диэго де Ланда. Со­общение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со староисп. Ю. В. Кноро­зова. С. 44.

Словосполучення ах-кехозначає "мисливець на оленів". Так продов­жували називати себе майяські землероби в пам'ять про минулу епоху привласню вального господарства.

61 Для порівняння: птах оцінювався до 20 какао-бобів за штуку, кролик коштував 10, а послуги путани — 8—10 какао-бобів.

Цит. за: Гуляев В. И. Государственная идеология древних майя (к во­просу о культе царских предков) // Проблемы археологии и древней истории стран Латинской Америки / Отв. ред. В. А. Башилов. Москва, 1990. С. 161.

63 За даними Дієто де Ланди, сам Кукулькан правив Юкатаном недов­го — всього кілька років, після чого "залишив їх [своїх прибічників] у глибокому мирі та дружбі й повернувся тією ж дорогою у Мексику". Його найближчі наступники зберігали воєнно-політичну стабільність майя-тольтецького Юкатану, оскільки, так само як і він, "жили без жінок, у дуже великій скромності і весь час, доки вони жили так, їх ду­же поважали й усі їм корилися". — Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со староисп. Ю. В. Кнорозова. С. 113, 201.

64

Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со ста­роисп. Ю. В. Кнорозова. С. 113.

64 Цит. за: Там же. С. 237.

Там же. С. 201.

67Цит. за: Кнорозов Ю. В."Сообщение о делах в Юкатане" Диэго де Ланда как историко-этнографический источник // Диэго де Ланда. Со­общение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со староисп. Ю. В. Кноро­зова. С. 19.

68 Тексты колониального периода: Приход к власти Хунак Кееля (Ист. V) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 76.

69Там же. С. 75.

70 Там же. С. 76.

71

Тексты колониального периода: Песнь о взятии города Чичен-Ица (Эп. I) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 84.

72

Тексты колониального периода: Приход к власти Хунак Кееля (Ист. V) // Кнорозов Ю.В. Письменность индейцев майя. С. 77.

73

Цит. за: Кинжалов Р. В. Литература народов майя // История литера­тур Латинской Америки: В 4 т. Москва, 1985. Т. 1. От древнейших вре­мен до начала Войны за независимость / Отв. ред. В. А. Земское. С. 72-73.

74

Тексты колониального периода: Хроника 1 (Ист. I) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 58.

ъТексты колониального периода: Завоевание Юкатана (Ист. IV) //

Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 73.

Тексты колониального периода: Хроника II (Ист. II) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 67.

77

Цит. за: Гуляев В. И. Древние майя. Загадки погибшей цивилизации. Москва, 1983. С. 20.

78Тексты колониального периода: Хроника I (Ист. I) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 59.

79

Тексты колониального периода: Приход к власти Хунак Кееля (Ист. V) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 76. 8°Тексты колониального периода: Хроника I (Ист. 1) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 60.

81 Тексты колониального периода: Хроника III (Ист. III) // Кноро­зов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 69.

82 Кнорозов Ю. В."Сообщение о делах в Юкатане" Диэго де Ланда как историко-этнографический источник // Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со староисп. Ю. В. Кнорозова. С. 20.

Тексты колониального периода: Странствия ица (Ист. VII) // Кноро­зов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 83.

84

Цит. за: Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 27.

85 Тексты колониального периода: Хроника I (Ист. I) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С.61.

86Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со ста­роисп. Ю. В. Кнорозова. С. 113.

87Там же. С. 163.

Цит. за: Гуляев В. И. Города-государства майя (структура и функции города в раннеклассовом обществе). Москва, 1979. С. 84.

89

Цит. за: Кнорозов Ю. В."Сообщение о делах в Юкатане" Диэго де Ланда как историко-этнографический источник // Диэго де Ланда. Со­общение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со староисп. Ю. В. Кноро­зова. С. 42.

90

Цит. за: Там же. С. 47.

91

Тексты колониального периода: Хроника III (Ист. III) // Кноро­зов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 69.

92

Цит. за: Кнорозов Ю. В."Сообщение о делах в Юкатане" Диэго де Ланда как историко-этнографический источник // Диэго де Ланда. Со­общение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со староисп. Ю. В. Кноро­зова. С. 40.

93

Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со ста­роисп. Ю. В. Кнорозова. С. 118.

94

Тексты колониального периода: Пророчество о двадцатилетии 2 Вла­дыки (Пр. 1-2) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 87.

95

Тексты колониального периода: Хроника I (Ист. I) // Кнорозов Ю. В. Письменность индейцев майя. С. 62.

96

Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со ста­роисп. Ю. В. Кнорозова. С. 120.

97

Чампутун (столиця — Чампотон), Канпеч (столиця — Кампече), Акх- Кануль, Чакан, Кехпеч (столиця — Мотуль), Хокаба, Мані ("царство Тутуль-Шивів", столиця — Мані), Ах-Кінчель ("царство Челів", столи­ця — Текох), Сотута ("царство Кокомів"), Чікінчель (Чабака), Тас, Купуль, Кочвах (столиця — Тіхосуко), Екаб, Косумель, Вайміль, Чету-

маль.

98

Цит. за: Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со староисп. Ю. В. Кнорозова. С. 239.

99

"Кнорозов Ю. В."Сообщение о делах в Юкатане" Диэго де Ланда как историко-этнографический источник // Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. со староисп. Ю. В. Кнорозова.

100

Цит. за: Кинжалов Р. В. Культура древних майя. Л., 1971. С.

Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. роисп. Ю. В. Кнорозова. С. 204.

102

Егоров Д. Н. Записки солдата Берналя Диаза дель Кастильо / исп.: В 2 т. Ленинград, 1928. Т. I. В погоне за золотом. С. 13.

103

Диэго де Ланда. Сообщение о делах в Юкатане (1566 г.) / Пер. роисп. Ю. В. Кнорозова. С.

Там же. С. 125.

105_,

1ам же.

106~

1ексты колониального

(Ист. V) // Кнорозов Ю. В.

124-125.

C. 16.

116.

со ста-

Пер. с

со ста-

периода: Приход к власти Хунак Письменность индейцев майя. С. 77.

Кееля

<< | >>
Источник: Рубель В.А.. Історія цивілізацій доколумбової америки. Навчальний посібник.

Еще по теме ПРИМІТКИ:

  1. ПРИМІТКИ
  2. ПРИМІТКИ
  3. ПРИМІТКИ
  4. ПРИМІТКИ
  5. Примітки:
  6. ПРИМІТКИ
  7. СПИСОК СОКРАЩЕНИЙ
  8. № 151. УПОМИНАНИЯ О СЕВЕРНОМ И ВОСТОЧНОМ ПРИЧЕРНОМОРЬЕ В „ОДИССЕЕ"
  9. СОДЕРЖАНИЕ
  10. Возвышение Элама
  11. КОНЕЦ ГОСУДАРСТВА ИНКОВ. ПОРТУГАЛЬСКИЕ ЗАВОЕВАНИЯ
  12. 3.2 Укрепленные усадьбы (Баланды 1, Инкар-кала, Сенгир-кала 1, 2)
  13. ЕГИПЕТ И НУБИЯ
  14. СТРУКТУРА ЧАСТНОГО БОГАТСТВА В АФИНАХ V-IV BB. ДО Н. Э.[DCCCXLVII]
  15. Политика Юлиев-Клавдиев