ПРИМІТКИ

Чіпка Гарсиласо де ла Вега, История государства инков / Пер. со ста роисп. В. А. Кузъмищева. Ленинград, 1974. С. 42 — 43.

² Там же. С. 43.

Там же. С. 43, 44.

4

Із металів інки уміли обробляти золото, срібло, мідь, виготовляли і використовували бронзу, а також освоїли холодне кування гематитно го заліза.

3

Инка Гарсиласо де ла Вега. История государства инков / Пер. со ста роисп. В. А. Кузъмищева.С. 445.

⁶Там же. С. 48.

7

Цит. за: Кузъмищев В. А. У истоков общественной мысли Перу. Гар силасо и его история инков. Москва, 1979. С. 214.

⁵ Инка Гарсиласо де ла Вега. История государства инков / Пер. со ста-

Мать-Луна / Пер. с исп. М. Самаева // Кецаль и голубь: Поэзия науа, майя, кечуа / Сост. В. Б. Земское. Москва, 1983. С. 199.

¹⁶ Инка Гарсиласо дела Вега. История государства инков / Пер. со ста- роисп. В. А. Кузъмищева. С. 149.

^1?Там же. С. 151.

^1КТам же. С. 158.

¹⁹Там же. С. 163.

Там же. С. 166.

Там же.

²² Там же.

23

Там же.

²⁴Там же. С. 185.

^Ъ 1ш же.

26„. _п . .

Сієса де Леон стверджував, шо він не знає жодного сапа-інки,в яко­го було б менше семисот жінок для обслуговування його дому і для його розваги" (Цит. Ж Кузъмищев В. А. У истоков общественной мыс­ли Перу. Гарсиласо и его история инков. С. 254).

27

За повідомленням хроніста П. Сармієнто де Гамбоа, "Капак кома... означає закопати живцем у землю кількох дітей п'яти й шести років, дарованих дияволу з великою церемонією та безліччю посудин із золо­та і срібла" (Цит. за: Кузъмищев В. А. Царство сынов Солнца. Москва,

1985. С. 102).

2S

Перевагу при жертвопринесеннях інки надавали чорним ламам, оскільки у білих лам ніс усе ж був чорним, а в чорних — чорним було усе тіло.

29

Цит. за: Кузъмищев В. А. У истоков общественной мысли Перу. Гар­силасо и его история инков. С. 252.

³⁰ Цит. за: Там же. С. 227.

31

Сієса де Леон так описує цей адміністративний захід: "Щороку при їхньому дворі перебували сини правителів провінцій з усього королів­ства, щоб вони могли засвоїти порядки й спостерігати велич двору, і знали б, як їм слід служити та коритися йому, коли дістануть вони у спадок свої володіння |і права] пана й кураки" (Цит. за: Там же. С. 236).

32

Цит. за: Самаркина И. К. Община в Перу: очерк социально-экономи­ческого развития. Москва, 1974. С. 29.

³³Там же. С. ЗО.

34

Инка Гарсиласо де ла Вега. История государства инков / Пер. со ста- роисп. В. А. Кузъмищева. С. 103.

Інкські адміністратори общинного рівня мали добре знати життя своїх підлеглих. Вони відповідали за організацію місцевого виробничо­го процесу, здійснювали контроль за дисципліною й мор&іьною благо­надійністю односельців, могли карати їх за дрібні провини, вели ста­тистику народжень і смертей, щомісяця звітувались перед вищим на­чальством про стан справ у ввіреній їм общині.

Цит. за: Самаркина И. К. Община в Перу: очерк социально-экономи­ческого развития.

³⁷ Цит. за: Там же. С. 35.

Підраховано за: Инка Гарсиласо де ла Вега. История государства ин­ков / Пер. со староисп. В. А. Кузьмищееа. С. 273, 737.

39

Найпопулярнішими сортами картоплі в інків були: ульятаі'ья (найс­мачніший), рукі (найкрохмальніший), уріпана (скороспілий) та акаярі (морозостійкий).

⁴°Гуано, як високоефективне добриво, інки так цінували, що завдання будь-якої шкоди морським птахам вважалось у Гаеантінсую одним із найтяжчих злочинів і каралося смертю.

41

Іспанський хроніст Бернабе Кобо так характеризує життя інкських підданих-простолюдинів: «Тягар, який несли на своїх плечах ці не­щасні індіанці, був настільки тяжким, що коли б усі люди світу, зібрав­шися разом, спробували придумати найнеймовірніші способи підко­рення й тиранії, то, я гадаю, вони не змогли б видумати що-небудь понад те, чого вже досягли у цьому відношенні інки" (Цит. за: Рауль Руис Гонсалес. Боливия — Прометей Анд / Пер. с исп. Москва, 1963. С. 47).

42

Инка Гарсії/іасо дела Вега. История государства инков / Пер. со ста­роисп. В. А. Кузьмищееа. С. 521.

⁴³Там же. С. 232.

^лТам же. С. 236.

⁴⁵Там же. С. 222.

⁴⁶ -г

1 ам же.

47

Див., наприклад: История Латинской Америки. Доколумбова эпоха — 70-е годы XIX века. Москва, 1991. С. 40; Березкин Ю. Е. Инки. Ис­торический опыт империи. Ленинград, 1991. С. 80; Стингл М. Госуда­рство инков. Слава и смерть «сыновей Солнца» / Пер. с чеш. Москва,

1986. С. 74; Пащук В. В.Викрадення континенту. Київ, 1991. С. 176; Галич М. История доколумбовых цивилизаций / Пер. с исп. Москва. 1990. С. 352, 353.

48

Пащук В. В.Викрадення континенту. С. 168.

49

Стингл М. Государство инков. Слава и смерть «сыновей Солнца». С. 57.

⁴⁷ Кузьмищее В. А. У истоков общественной мысли Перу. Гарсиласо и его история инков. С. 207—209.

э1

Инка Гарсиласо де ла Вега. История государства инков / Пер. со ста­роисп. В. А.

52

Стингл М. Государство инков. Слава и смерть «сыновей Солнца». С. 66, 67.

53

Инка Гарсиласо де ла Вега. История государства инков / Пер. со ста­роисп. В. А. Кузьмищееа. С. 419.

⁵⁴Там же. С. 335.

⁵⁵ „

1 ам же.

⁵⁶ Цит. за: Кузьмищее В. А. У истоков общественной мысли Перу. Гар­силасо и его история инков. С. 221.

57

Инка Гарсиласо де ла Вега. История государства инков / Пер. со ста­роисп. В. А. Кузьмищееа. С. 244.

⁵⁷ Там же. С. 361.

⁵⁹Там же. С. 100.

⁶°Там же. С. 104.

⁶¹ Там же. С. 272.

⁶²Там же. С. 428.

⁶³ Цит. за: Кузьмищее В. А. У истоков общественной мысли Перу. Гар­силасо и его история инков. С. 262.

(А

Цит. за: Там же. С. 263.

Цит. за: Струйский П. А. Национальная музыкальная культура // Культура Перу / Отв. ред. В. А. Кузьмищее. Москва, 1975. С. 309.

Цит. за: Кузьмищее В. А. У истоков общественной мысли Перу. Гар­силасо и его история инков. С. 235.

⁶⁷ Цит. за: Там же. С. 230.

⁶⁸ Цит. за: Там же. С. 231.

69

Хайли в честь Виракочи / Пер. с кечуа Ю. Зубрицкого // Кецаль и го­лубь: Поэзия науа, майя, кечуа / Сост. В. Б. Земское. С. 189.

70

О создании людей и о происхождении инков / Пер. с англ. Б. Фих- ман II Легенды и сказки индейцев Латинской Америки / Сост. Э. Зи­берт. Ленинград, 1972. С. 192.

71

Цит. за: Кузьмищее В. А. У истоков общественной мысли Перу. Гар­силасо и его история инков. С. 241.

12

Инка Гарсиласо де ла Вега. История государства инков / Пер. со ста­роисп. В. А. Кузьмищееа. С. 421. Високоякісна вовна дикої вікуньї вва­жалася в імперії інків "царським ' продуктом, для її добування періо­дично організовувалися спеціальні королівські лови. Носити одяг із та­кої вовни вважалося неабияким привілеєм. Простолюдина, який нава­жився виготовити собі одяг із вовни вікуньї, одразу страчували "за бра­коньєрство" .

73

Оскільки "Сонце золотом ллється, а Місяць — сріблом!" — Эа, вот и победа / Пер.

74

Секретар Г. Пісарро Педро Санчо та іспанський хроніст Мігель де Естете стверджували, що бачили в Куско "понад сто тисяч будинків" (див.: Кузьмищее В. А. Царство сынов Солнца. С. 37), однак архео­логічні розкопки "зменшили" означену цифру вчетверо.

75

Цит. за: Кузьмищее В. А. У истоков общественной мысли Перу. Гар­силасо и его история инков. С. 238.

⁷⁶Цит. за: Кузьмищее В. А. Царство сынов Солнца. С. 211.

77 Инка Гарсиласо дела Вега. История государства инков / Пер. со ста­роисп. В. А. Кузьмищееа. С. 362.

78 ~

1 ам же.

⁷⁹Там же. С. 364-366.

⁸°Там же. С. 366.

81

Там же. С. 330, 331.

Там же. С. 382.

Мову каравідносять до різних мовних груп: майя, карибів, до лінгвіс­тичної сім'ї гуарані. Відомі навіть версії про мовну спорідненість кара з індіанцями кечуа.

84

Гонсало Фернандес де Овъедо-и-Валъдес. Сведения о походе Гонсало Писарро в страну корицы, о плавании Франсиско де Орельяны по ре­ке Мараньон и о землях, лежащих по этой реке (отрывок из «Всеоб­щей и подлинной истории Индий, островов и материковой земли в море-океане») // Открытие великой реки Амазонок: Хроники и доку­менты XVI века о путешествиях Франсиско де Орельяны / Пер. с исп. С. М. Вайнштейна. Москва, 1963. С. 133.

⁸⁵ Там же. С. 135.

Инка Гарсиласо де ла Вега. История государства инков / Пер. со ста­роисп. В. А. Кузьмищееа. С. 515.

87 _

1 ам же.

^SSГонсало Фернандес де Оеьедо-и-Вальдес. Сведения о походе Гонсало Писарро в страну корицы, о плавании Франсиско де Орельяны по ре­ке Мараньон и о землях, лежащих по этой реке (отрывок из «Всеоб­щей и подлинной истории Индий, островов и материковой земли в море-океане») // Открытие великой реки Амазонок: Хроники и доку­менты XVI века о путешествиях Франсиско де Орельяны / Пер. с исп. С. М. Вайнштейна. С. 133.

89

1 ам же.

90

Инка Гарсиласо де ла Вега.

⁹¹ Там же. С. 415.

92

Цит. за: Сеет Я. М. В страну Офир. Москва, 1967. С. 58.

Кількість населення Тавантінсую науковці оцінюють дуже по-різно­му: від 6 до 40 млн.

94

Дослідники вважають, шо 10-го сапа-інку отруїла одна з його дружин.

95

Инка Гарсиласо де ла Вега. История государства инков / Пер. со ста­роисп. В. А. Кузьмищееа. С. 587.

⁹⁶ Там же. С. 469.

97

Цит. за: Кузьмищее В. А. У истоков общественной мысли Перу. Гар­силасо и его история инков. С. 238.

⁹⁷ ТТ "Г

Цит. за: 1 ам же.

99

Цит. за: Там же. С. 186.

100

Цит. за: Стингл М. Государство инков. Слава и смерть «сыновей Солнца». С. 115.

¹⁰¹ Цит. за: Земское В. Б., Зубрицкий Ю. А. Литература вице-королевства Перу в XVI веке // История литератур Латинской Америки: В 4 т. Т. 1. От древнейших времен до начала Войны за независимость / Отв. ред. В. А. Земское. Москва, 1985. С. 299.