ПРИМІТКИ

іу рамках лінгвістичної класифікації муїски належали до східної групи великої мовної сім'ї чібча (макро-чібча).

2

Цит. за: Созина С. А. Муиски. Еще одна цивилизация древней Амери­ки.

3

Креолами називали іспанців, які народилися уже в Новому Світі, а то­му, на думку іспанської корони, були не зовсім надійними підданими, на відміну від "піренейців" — корінних уродженців Іберійського півострова.

4

Легенда о водопаде Текендама / Пер. с нем. А. Андрее //Легенды и сказки индейцев 1972. С. 200.

Долина замков.

утайки рассказал

Латинской Америки / Сост. Э. Зиберт. Ленинград,

История «Долины замков», которую правдиво и без достославный дон Хуан де Гуатавита / Пер. с

исп.

196.

С А. Созиной II Мифы исчезнувших цивилизаций. Саратов, 1996. С.

Легенда о водопаде Текендама. С. 196.

⁸ Генетико-біологічні дослідження дають підстави припустити, що лумбія була батьківщиною кіноа, юки та деяких сортів картоплі.

9

Цит. за: Созина С А. Муиски. С. 58.

⁹ Початки колумбійської металообробки датуються ще другою полови­ною І тис. до н. е. Спершу муїски навчилися обробляти золото, потім оволоділи

Ко-

" Цит. за: ред. В. А.

12

мистецтвом виготовлення мідно-бронзових сплавів.

Созина С. А. Страна древних культур // Культура Колумбии / Отв. Кузъмищев.Москва, 1974. С. 57.

Кількість міст у муїсків просто вражала. Іспанські колонізатори проз­вали країну муїсків "долиною замків".

13

Цит. за: Созина С А. Муиски. С. 83.

14

Долина замков. С. 223.

15~

Іам же.

16~

Іам же.

17 _

1 ам же.

18~

1 ам же. ^,9Там же. ²°3алежні

C. 206.

С. 198.

С. 199.

племена мали сплачувати данину (золотом, плащами, продо-

вольством, зброєю, виробами ремесла, живим товаром тощо), а також виставляти в разі ²¹ Цит.

потреби під знамена сюзерена військові загони.

С А. Муиски. С. 88.

С. 199.

Сім я у муїсків мала явно патріархальний характер, хоча родовід вівся по жіночій лінії. Наречену батьки видавали заміж в обмін на викуп (одяг, тканини, кока або м'ясо), а кількість дружин в одного чоловіка обмежувалася лише його соціально-майновими можливостями.

²⁵ Усі барвники муїсків були природного походження: вимочені грана- топодібні плоди дерева біхі давали червону фарбу, індиго — чорну і блакитну. Природними барвниками слугували рослини увілья, ягуа, тромпето. Виготовлені з них фарби вирізнялися стійкістю і яскравістю.

Житлом муїскам-простолюдинам слугували примітивні халупи округ­лої у плані форми, які складалися з дерев'яного каркасу, оплетеного тростинними (маїсовими) циновками, та конічного солом'яного даху. 27

Цит. за: Созина С. А. Муиски. С. 103.

²⁸Долина замков. С. 207.

29

Там же.

³°Там же. С. 207-208.

³¹ Там же. С. 211.

32

1 ам же.

³² Там же. С. 224.

34

За свідченням П. Сімона, під час означених свят муїски "напивались до нестями і сходилися з ким попало, навіть якщо це були жінки касиків і знаті, на шо був загальний дозвіл на час свят" (Цит. за: Сози­на С А. Муиски. Еще одна цивилизация древней Америки. С. 109).

35

Долина замков. С. 225.

³⁶Там же. С. 212.

³⁷Там же. С. 227.

³⁸Дегенда о священном озере Гуатавита / Пер. с нем. А. Андрее //Ле­генды и сказки индейцев Латинской Америки / Сост. Э. Зиберт. С. 203.

39

Цит. за: Струйский Я. А. Национальная музыкальная культура (исто­рический очерк) // Культура Колумбии / Отв. ред. В. А, Кузъмищев. С. 230.

40

Цит. за: Олива де Коль X. Сопротивление индейцев испанским кон­кистадорам / Пер. с исп. Москва, 1988. С. 188.

41

Долина замков. С. 200.

42

Цит. за: Созина С А. Муиски. С. 120.

43

За словами X. де Кастельяноса, Кемуїнчаточа гордо заявив Немеке- не: "Ти кажеш, шо я маю підкоритися тобі, бо ти шляхетного й давньо­го походження, однак те ж саме я можу сказати і про себе" (Цит. за: Созина С А. Муиски. С. 105).

44

Цит. за: Созина С. А. Страна древних культур. С. 59.

43

Долина замков. С. 202.

46

Там же.

47

Цит. за: Созина С А. Муиски. С. 143.