ПРИМІТКИ
Цит. за: Земское В. Б.Конкиста, судьбы американских культур и полемика о Новом Свете // История литератур Латинской Америки: В 4 т. Т. 1. От древнейших времен до начала Войны за независимость / Отв.
ред. В. А. Земское. Москва, 1985. С. 145.2
Свеви — германське плем'я, шо мешкало в районі середньої течії Рейну. з
Плиний Старший. Естественная история. / Пер. с лат. И. М. Подземской // Античная география. Книга для чтения / Сост. М. С Боднар- ский. Москва, 1953. С. 242.
Цікаво, шо схожу колізію зафіксував у 1153 р., через 12 століть (!), біограф сумнозвісного німецького імператора Фрідріха Барбароси (1152 — 1190) абат Оттон Фрейзінгенський (1114—1158). Згідно з його латино- мовною хронікою "Діяння імператора Фрідріха" в цей рік до Любека "прибило індійський корабель з індійськими купцями". Підтвердив цю інформацію і венеціанський анналіст XV ст. Еней Сильвій у своїй "Історії", опублікованій в 1477 р.
5 Цит. за: Непомнящий Н. Н.Так кто же открыл Америку? Москва, 1990. С. 23.
6 Цит. за: Там же. С. 24.
7
Цит. за: Ланге77. В. Континент коротких теней: История географических открытий в Африке / Пер. с нем. Москва, 1990. С. 85.
SКарамзин Н. М. История государства Российского. Репринтное воспроизведение издания пятого, выпушенного в трех книгах с приложением «Ключа» П. М. Строева. Москва, 1988. Книга первая. Т. I. С. 27.
9
"Тінг Мису Тора оголосив Ейріка та його людей поза законом" (Сага об Эйрике Рыжем / Пер. с древнеисланд. М. И. Стеблин-Каменского // Исландские саги. Ирландский эпос // Библиотека всемирной литературы. Москва, 1973. Серия первая. Т. 8. С. 106).
10 Результата археологічних розкопок, що тривали у Гренландії протягом усього XX ст., показали, що ще в II тис. до н. е. Гренландію заселили палеоескімоси — творці так званих Саркацької та Дорсетської археологічних культур.
їхнім основним заняттям був звіробійний промисел на тюленів на західному узбережжі Гренландії. Проте в середині І тис. н. е. з невідомих причин палеоескімоси покинули Гренландію, і на час прибуття на острів вікінгів він справді був безлюдним."Сага о гренландцах / Пер. с древнеисланд. М. И. Стеблин-Каменского IIИсландские саги. Ирландский эпос // Библиотека всемирной литературы. Серия первая. Т. 8. С. 88.
12 Там же. С. 91.
13
Сага об Олаве сыне Трюггви / Пер. с древнеисланд. М. И. Стеблин- Каменского // Снорри Стурлусон. Круг Земной / Изд. подгот. А. Я. Гуревич, Ю. К. Кузьменко, О. А. Смирницкая, М. И. Стеблин-Каменский. Москва, 1980. С. 156.
14
Сага об Эйрике Рыжем / Пер. с древнеисланд. М. И. Стеблин-Каменского II Исландские саги. Ирландский эпос // Библиотека всемирной литературы. Серия первая. Т. 8. С. ПО.
13 Сага о гренландцах / Пер. с древнеисланд. М. И. Стеблин-Каменского II Исландские саги. Ирландский эпос // Библиотека всемирной литературы. Серия первая. Т. 8. С. 92.
14 ~
1 ам же.
17
Сага об Эйрике Рыжем / Пер. с древнеисланд. М. П. Стеблин-Каменского II Исландские саги. Ирландский эпос // Библиотека всемирной литературы. Серия первая. Т. 8. С. 122.
18Там же. С. 121.
19 Там же. С. 122.
20
Там же. С. 124.
Там же. С. 125.
Цит. за: Гуляев В. И, Доколумбовы плавания в Америку: мифы и реальность. Москва, 1991. С. 116.
23
За версією X. Інгстада, роль винограду в сагах могла відіграти якась інша місцева ягідна культура, з якої можна виготовити алкогольний напій. Серед "претендентів" він назвав смородину (яку шведи й досі іменують "винною ягодою"), або так звану "гарбузову ягоду" (аґрус), котра часто трапляється на Ньюфаундленді, а також цілком придатна для виготовлення непоганого вина.
24
Пащук В. В. Викрадення континенту. Київ, 1991. С. 16.
25
Згідно з концепцією норвезького дослідника Тура Хейердала (1914— 2002), у заселенні острова Пасхи брали участь також "довговухі" вихідці з Південної Америки, котрі під керівництвом напівлегендарно- го вождя Кон-Тікі прибули сюди на бальсових плотах-вітрильниках.
їхня цивілізація уславила острів спорудженням десятків знаменитих мегалітичних скульптур, проте не пізніше XIII ст. влада "довговухих" на острові була повалена внаслідок повстання "коротковухих" родів суто полінезійського походження, які майже поголовно винищили усіх нащадків південноамериканських мігрантів.26 На право іменуватися батьківщиною X. Колумба в різні часи претендували 14 італійських міст.
27
Договор в Санта-Фе (Саріїиіасіоп) // Путешествия Христофора Колумба (дневники, письма, документы) / Пер. с исп. Я. М. Света / Под ред. И. П. Магидовича. Москва, 1952. С. 55.
27 _ ......
Базовою грошовою одиницею золотого стандарту в тогочасній Іспанії була монета кастелъяно,яка важила приблизно 4,6 г золота. Один кас- тельяно дорівнював 540 мараведі.
29
Христофор Колумб. Письмо Сантанхелю и Санчесу // Свет Я. М. Одиссея поневоле. Необыкновенные приключения индейца Диего на островах моря-океана и в государствах Кастильском и Арагонском. Москва, 1974. С. 34.
30
Книга Марко Поло / Пер. со старофр. И. П. Минева // Путешествия в Восточные страны. Москва, 1997. С. 315.
28 Цит. за: Свет Я. М. Колумб. Москва, 1973. С. 234.
32
За даними іспанського хроніста Педро Мартіра, слово кариб у перекладі з індіанських мов означало "сильніший за інших". Інший хроніст — Тонсало Фернандес де Овієдо-і-Вальдес — виводив етнонім карибвід слова карибе —"хоробрий, відважний", що також засвідчувало надзвичайну войовничість цього народу.
33
Проблема полягала у хронічній фінансовій збитковості трансокеанської работоргівлі індіанцями на тому етапі історії. Під час перевезення через океан половина індіанських невільників помирала, а інші були настільки виснажені, що їх ніхто не хотів купувати. Врешті-решт, індіанців відправили служити веслярами на галери іспанського середземноморського флоту, де вони невдовзі всі перемерли унаслідок виснажливої праці та хвороб.
Цит. за: Пашук В. В.Викрадення континенту. С. 115.
35
Більш-менш достовірною на сьогодні вважається участь А. Веспуччі у подорожі до берегів Бразилії та Гвіани 1503 — 1504 рр., яку він сам іменував своєю "четвертою мандрівкою до Нового Світу", та у "другій мандрівці" (1499 — 1500), коли він служив штурманом під командуванням конкістадора-работорговця Аюнсо Охеди. Трохи менше прихильників у версії про участь А. Веспуччі у його "третьому плаванні" до Нового Світу (1501 — 1502). Що ж до "першої мандрівки Америго Веспуччі" (1497—1498), під час якої він, за його ж словами, відвідав "Західну Індію", то абсолютна більшість істориків епохи великих географічних відкриттів вважає її чистої води вимислом.
36 Цит. за: Пашук В. В. Викрадення континенту. С. 115 — 116.
5 І<
сторін цивілізації
Еще по теме ПРИМІТКИ:
- ПРИМІТКИ
- ПРИМІТКИ
- ПРИМІТКИ
- ПРИМІТКИ
- ПРИМІТКИ
- Примітки:
- А. Н. Бадак, И, Е. Войнич, Н. М. Волчек. Всемирная история. Т. 6 Римский период,
- Оглавление
- Часть I. Становление римской империи. Развитие государств Европы и Азии
- Глава 1. Ранняя римская империя