ПРИМІТКИ

Цит. за: Земское В. Б.Конкиста, судьбы американских культур и по­лемика о Новом Свете // История литератур Латинской Америки: В 4 т. Т. 1. От древнейших времен до начала Войны за независимость / Отв.

2

Свеви — германське плем'я, шо мешкало в районі середньої течії Рейну. з

Плиний Старший. Естественная история. / Пер. с лат. И. М. Подзем­ской // Античная география. Книга для чтения / Сост. М. С Боднар- ский. Москва, 1953. С. 242.

Цікаво, шо схожу колізію зафіксував у 1153 р., через 12 століть (!), біо­граф сумнозвісного німецького імператора Фрідріха Барбароси (1152 — 1190) абат Оттон Фрейзінгенський (1114—1158). Згідно з його латино- мовною хронікою "Діяння імператора Фрідріха" в цей рік до Любека "прибило індійський корабель з індійськими купцями". Підтвердив цю інформацію і венеціанський анналіст XV ст. Еней Сильвій у своїй "Історії", опублікованій в 1477 р.

⁵ Цит. за: Непомнящий Н. Н.Так кто же открыл Америку? Москва, 1990. С. 23.

⁶ Цит. за: Там же. С. 24.

7

Цит. за: Ланге77. В. Континент коротких теней: История географичес­ких открытий в Африке / Пер. с нем. Москва, 1990. С. 85.

^SКарамзин Н. М. История государства Российского. Репринтное восп­роизведение издания пятого, выпушенного в трех книгах с приложени­ем «Ключа» П. М. Строева. Москва, 1988. Книга первая. Т. I. С. 27.

9

"Тінг Мису Тора оголосив Ейріка та його людей поза законом" (Сага об Эйрике Рыжем / Пер. с древнеисланд. М. И. Стеблин-Каменского // Исландские саги. Ирландский эпос // Библиотека всемирной литера­туры. Москва, 1973. Серия первая. Т. 8. С. 106).

¹⁰ Результата археологічних розкопок, що тривали у Гренландії протя­гом усього XX ст., показали, що ще в II тис. до н. е. Гренландію засе­лили палеоескімоси — творці так званих Саркацької та Дорсетської археологічних культур.

"Сага о гренландцах / Пер. с древнеисланд. М. И. Стеблин-Каменско­го IIИсландские саги. Ирландский эпос // Библиотека всемирной ли­тературы. Серия первая. Т. 8. С. 88.

12 Там же. С. 91.

13

Сага об Олаве сыне Трюггви / Пер. с древнеисланд. М. И. Стеблин- Каменского // Снорри Стурлусон. Круг Земной / Изд. подгот. А. Я. Гу­ревич, Ю. К. Кузьменко, О. А. Смирницкая, М. И. Стеблин-Каменский. Москва, 1980. С. 156.

14

Сага об Эйрике Рыжем / Пер. с древнеисланд. М. И. Стеблин-Каме­нского II Исландские саги. Ирландский эпос // Библиотека всемирной литературы. Серия первая. Т. 8. С. ПО.

13 Сага о гренландцах / Пер. с древнеисланд. М. И. Стеблин-Каменско­го II Исландские саги. Ирландский эпос // Библиотека всемирной ли­тературы. Серия первая. Т. 8. С. 92.

14 ~

1 ам же.

17

Сага об Эйрике Рыжем / Пер. с древнеисланд. М. П. Стеблин-Камен­ского II Исландские саги. Ирландский эпос // Библиотека всемирной литературы. Серия первая. Т. 8. С. 122.

¹⁸Там же. С. 121.

¹⁹ Там же. С. 122.

20

Там же. С. 124.

Там же. С. 125.

Цит. за: Гуляев В. И, Доколумбовы плавания в Америку: мифы и ре­альность. Москва, 1991. С. 116.

23

За версією X. Інгстада, роль винограду в сагах могла відіграти якась інша місцева ягідна культура, з якої можна виготовити алкогольний напій. Серед "претендентів" він назвав смородину (яку шведи й досі іменують "винною ягодою"), або так звану "гарбузову ягоду" (аґрус), котра часто трапляється на Ньюфаундленді, а також цілком придатна для виготовлення непоганого вина.

24

Пащук В. В. Викрадення континенту. Київ, 1991. С. 16.

25

Згідно з концепцією норвезького дослідника Тура Хейердала (1914— 2002), у заселенні острова Пасхи брали участь також "довговухі" вихідці з Південної Америки, котрі під керівництвом напівлегендарно- го вождя Кон-Тікі прибули сюди на бальсових плотах-вітрильниках.

²⁶ На право іменуватися батьківщиною X. Колумба в різні часи претен­дували 14 італійських міст.

27

Договор в Санта-Фе (Саріїиіасіоп) // Путешествия Христофора Ко­лумба (дневники, письма, документы) / Пер. с исп. Я. М. Света / Под ред. И. П. Магидовича. Москва, 1952. С. 55.

²⁷ _ ......

Базовою грошовою одиницею золотого стандарту в тогочасній Іспанії була монета кастелъяно,яка важила приблизно 4,6 г золота. Один кас- тельяно дорівнював 540 мараведі.

29

Христофор Колумб. Письмо Сантанхелю и Санчесу // Свет Я. М. Одиссея поневоле. Необыкновенные приключения индейца Диего на островах моря-океана и в государствах Кастильском и Арагонском. Москва, 1974. С. 34.

30

Книга Марко Поло / Пер. со старофр. И. П. Минева // Путешествия в Восточные страны. Москва, 1997. С. 315.

²⁸ Цит. за: Свет Я. М. Колумб. Москва, 1973. С. 234.

32

За даними іспанського хроніста Педро Мартіра, слово кариб у перек­ладі з індіанських мов означало "сильніший за інших". Інший хроніст — Тонсало Фернандес де Овієдо-і-Вальдес — виводив етнонім карибвід слова карибе —"хоробрий, відважний", що також засвідчувало надзви­чайну войовничість цього народу.

33

Проблема полягала у хронічній фінансовій збитковості трансокеансь­кої работоргівлі індіанцями на тому етапі історії. Під час перевезення через океан половина індіанських невільників помирала, а інші були настільки виснажені, що їх ніхто не хотів купувати. Врешті-решт, індіанців відправили служити веслярами на галери іспанського серед­земноморського флоту, де вони невдовзі всі перемерли унаслідок вис­нажливої праці та хвороб.

Цит. за: Пашук В. В.Викрадення континенту. С. 115.

35

Більш-менш достовірною на сьогодні вважається участь А. Веспуччі у подорожі до берегів Бразилії та Гвіани 1503 — 1504 рр., яку він сам іменував своєю "четвертою мандрівкою до Нового Світу", та у "другій мандрівці" (1499 — 1500), коли він служив штурманом під команду­ванням конкістадора-работорговця Аюнсо Охеди. Трохи менше при­хильників у версії про участь А. Веспуччі у його "третьому плаванні" до Нового Світу (1501 — 1502). Що ж до "першої мандрівки Америго Веспуччі" (1497—1498), під час якої він, за його ж словами, відвідав "Західну Індію", то абсолютна більшість істориків епохи великих геог­рафічних відкриттів вважає її чистої води вимислом.

³⁶ Цит. за: Пашук В. В. Викрадення континенту. С. 115 — 116.

5 І<

сторін цивілізації