<<
>>

ВИТОКИ ІДЕОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕНЬ ТА МИСТЕЦТВА

У наш час серед дослідників практично не залишилося тих, 6 б безапеляційно (як це мало місце ще декілька десятиліть τ°My) заперечував наявність неандертальських поховань та ідео- Мчних уявлень у неандертальської людини.

Проте стосовно V

витоків ранніх форм мистецтва, насамперед у мустьєрську e∏0, ху, питання поки що залишається невирішеним.

Основними джерелами для відтворення процесу виник, нення і ранніх проявів ідеологічних уявлень і мистецтва e археологічні знахідки. їх багато, вони різноманітні. Це поховання неандертальців і своєрідні «сховища» черепу ведмедів і биків, натуральні макети тварин і овальні за, глиблення на кам’яних плитах, залишки фарби і нарізки на кістках та інші знахідки. Джерела ці — не тільки різно- манітні, а й складні для інтерпретації. Вони потребують особливо ретельного і об’єктивного джерелознавчого Під. ходу. Знахідок, які засвідчують естетичне сприйняття дій, сності неандертальською людиною, поки що значно мен- ще, аніж свідчень про формування світоглядних уявлень. Проте у всіх випадках тлумачення цих матеріалів вимагає обережності і зваженості, оскільки дослідник не має пра, ва домислити щось за неандертальця, а відтворене ним світоглядне та естетичне відношення неандертальської лю­дини до реального життя і Всесвіту мають бути адекватни­ми дійсності того часу, а не штучно сконструйованими моделями сьогодення.

Витоки світоглядних уявлень. Сучасна наука пов’язує ви­токи ідеологічних уявлень, у тому числі й релігійних, із ви­никненням неандертальських поховань та своєрідних схо­вищ черепів і кісток тварин. Деякі ознаки світосприйняття неандертальців можна знайти у перших спробах естетично­го відображення дійсності.

Вперше питання про час найдавнішнього навмисного поховання людини було поставлене у зв’язку з відкриттям французькими абатами А.

і Ж. Буіссоні та Л. Бардоном по­ховання неандертальця в печері Ла Шапелль-о-Сен. Водно­час ця знахідка знову привернула увагу дослідників до пи­тання про безпосередній зв’язок появи релігійних-уявлень з фактом навмисного поховання людини. «Неможливість» У той час визнати наявність релігійних уявлень у неандерталь­ця призвела до вкрай суперечливого тлумачення поховання в Ла Шапелль-о-Сен. Річ у тім, що більшість дослідників то­го часу, в тому числі й такі авторитети, як французький ар­хеолог Г. Мортильє і англійський антрополог М. Буль, вва­жали неандертальську людину настільки примітивною, ш° вона, на їхню думку, не могла навмисне ховати своїх небі*' чиків, а тим більше мати релігійні уявлення. На жаль, така точка зору щодо неандертальців у науковій πpaκτ∏∏l переважала до недавнього часу.

І лише значна кількість знахідок безсумнівних поховань

Іралдертальської людини, ретельно досліджених протягом X ст. на значній частині Старого Світу, дала змогу довес- Ене тільки реальність існування навмисних неандерталь- Хких поховань, а й відтворити світоглядні уявлення неан- Кгальської людини, якими зумовлювалося виникнення зКлвального комплексу.

■'Безперечно, поведінка людей, які споруджують поховаль- НЛЙ комплекс, докорінно відрізняється від простої їхньої ді- ⅛HOCTi з забезпечення себе їжею, житлом, вогнищем. Ця дальність уперше вийшла за межі утилітарної виробничої Жктики, яка повністю була пов’язана з адаптацією людини ^навколишнього середовища. Нова поведінка людей щодо небіжчика могла виникнути лише з усвідомленням кожним ■іяеном колективу своєї єдності з останнім, а групи людей в цілому — своїх соціальних зв’язків. До того ж, із виникнен- ням неандертальських поховань почали складатися принци­пово нові соціальні зв’язки: витрати людської енергії на спо­рудження поховання, виділення небіжчикам частки мислив­шим здобичі, піклування про них тощо.

[ Разом із тим поховальна практика неандертальців дала змогу їм, на відміну від тварин, уперше створити свій осо- бистий штучний світ — світ мертвих, і розпочати суто свою міфологічну історію.

Як зазначає Ю. О. Смирнов, «... дотри- мання пієтету щодо померлих поставило людину незмірно вище інших представників живої природи. А ритуальне по­зивання — одна з форм відображення такого пієтету — ста­ло загальною особливістю людської культури, одним із пан- іультурних її елементів».

Неандертальські поховання різноманітні як за складом небіжчиків та способом їх розміщення (чоловіки, жінки, ДІ­ТИ, витягнуті, скорчені, на лівому боці, на спині тощо), так

Поховання неандертальця з Кіїк-Коби

(пунктир — нижній контур могильної ямй, суцільна лінія — верхній контур)

і за характером поховальної споруди та складом cyπpo⅛κ джуючого інвентаря. Проте є в них і одна спільна риса — це орієнтація померлого щодо сторін світу. Переважна бідь>шість розкопаних на наш час поховань має сталу орієнтацій тіла небіжчика зі сходу на захід. На думку дослідників, τaχa орієнтація пов’язана з усвідомленням неандертальцями на. пряму руху Сонця і поєднаними з цим космологічними мо- делями Світу.

Схожу думку ще наприкінці 30-х років висловив відомий російський археолог О. П. Окладніков після ретельного дос. лідження поховання неандертальського підлітка в печері Те- шик-Таш (Середня Азія). Ця печера в мустьєрський час бу. ла обладнана під житло. Тут знайдені різноманітні знаряддя праці, кістки гірського козла-кіїка, леопарда, бурого ведме­дя, зайця, а також сліди вогнища. Основою промислу мещ. канців печери був кіїк. Підлітка було поховано в підлозі житла, що свідчило про бажання мешканців печери не роз­лучатись із ним і продовжувати вважати його членом колек­тиву. Навколо могили були вкопані в землю шість пар рогів кіїка, з’єднаних між собою лобними кістками. Споруда із рогів нагадувала округлу огорожу. О. П. Окладніков вважав її відображенням культу Сонця, яке, на його думку, шанува­ли мешканці печери.

Проблема неандертальських поховань у сучасній науці набула широкого розголосу. Дослідники наводять безліч прикладів, що підтверджують різні прояви соціалізації неан­дертальців. Проте за всіх ситуацій головним, на нашу думку, є факт появи навмисного поховання, яке, безперечно, було наслідком релігійних уявлень, що зароджувалися в цей час.

Які прояви і форми мали ці зародкові релігійні уявлення, встановити важко. Серед дослідників з цього приводу існу­ють різні гіпотези. Дехто з них навіть вважає, що в неандер­тальця були досить сталі анімалістичні уявлення. Якщо при­пустити наявність у неандертальця міфологічного мислення, про що згадувалося вище, то з цим можна погодитися. Проте, найімовірнпне, йдеться про поховальний культ, шо засвідчується не тільки наявністю самих поховань, а й зріліс­тю обрядової культури неандертальців (ритуальне ставлення до людських черепів, «сімейні поховання», стала орієнтація, підстилки й супроводжуюча їжа тощо).

Не меншу зацікавленість дослідників викликають своєрідні «поховання» черепів тварин. Наведемо спочатку опис деяких із них.

У печері Драхенлох (Швейцарія), у вхідній частині якої жили неандертальці, розміщувався кам’яний ящик кубічно1

Сховище черепів печерного ведмедя в печері Драхенлох (Швейцарія) форми, розміром приблизно 1 м3. Зверху він перекривався великим плоским каменем. Усередині містилися сім ведме­жих черепів, повернутих пащами до входу в печеру. В нішах під стінами знайдено ще шість черепів. Тут же виявлено кістки кінцівок ведмедів, проте не в усіх випадках кістки кінцівок і черепи належали одній тварині. В печері Регурду на півдні Франції виявлена прямокутна яма, перекрита кам’яною брилою вагою майже в тонну. В ній містилися кістки понад двадцяти ведмедів.

У печері Іллінка під Одесою А. В. Добро вол ьський зафік­сував більше десяти черепів печерного ведмедя, навмисне складених під стінкою.

Деякі з них були обкладені плиску­ватими каменями, покладеними на ребро.

Таке штучне поховання черепів і кісток печерного вед­медя Ю. І. Семенов, А. Д. Столяр та інші дослідники пов’я­зують із т. з. святами ведмедя, які присвячувалися культу го­ловної промислової тварини первісної спільноти (праобщи- ни). Крім культу ведмедя, засвідчений ще культ бика на по­селенні Ільська на Кубані.

Витоки образотворчого мистецтва. Не заперечуючи ма­гічного значення наведених вище прикладів навмисного поховання черепів і кісток тварин, А. Д. Столяр пропонує й інше тлумачення цих споруд. Він вважає, що вони є по­чатковими формами естетичного відображення зовнішньо­го середовища. «Натуральний макет», що передував блис­кучим скульптурам пізнього палеоліту, зароджувався як ес- ГОтична й водночас магічна споруда. Яскравим прикладом Нього є знахідка в печері Відьом (Італія), де у глибокій тем­ряві, на відстані 0,5 км від входу, неандертальці кидали tt⅛aτκπ глини в сталагміт, що нагадував фігуру тварини. В

Вапнякова брила з чашоподібними заглибинами (Ла Феррассі, Франція): а) фото; 6) малюнок

інших випадках людина сама виготовляла чучело тварини і використовувала його у своїй обрядовій практиці. Можна припустити, що таким «макетом» слугувала й плита з ок­руглими заглибленнями з Ла Феррассі, яка, на думку С. М. Замятніна, могла бути початковим зображенням тва­рини, а заглиблення — зображенням ран.

Зображеннями ран вважаються також плями червоної фарби на кам’яних плитках, знайдених на тому ж поселенні Ла Феррассі та в Ле Мустьє. Дехто з дослідників розглядає ці пофарбовані плитки як зображення тварини з ранами, от­риманими під час ритуального відтворення процесу полю­вання або репетиції, в ході якої відбувався розподіл ролей серед мисливців перед наступним полюванням.

Археологами виявлені ще декілька решток зі слідами «естетичної» творчості неандертальців (ребро бика з на­різками та кістка з свердловиною з печери Пеш-де-л’Азе

Прокреслена хрестоподібна фігура на нуммуліті з печери Тата: а) фото; 6) малюнок

Зображення оленя (?) на лопатці мамута з мустьєрської стоянки Молодово І на півдні Франції, кістка з хрестоподібною зарубкою з по­селення Вілен у Німеччині, фаланга оленя з прорізаними Лініями тощо), які поки що важко інтерпретувати, хоча, звичайно, в них також можна вбачати початки естетичної Діяльності.

Найвиразнішими на сьогодні є знахідки угорського ар- ДСолога Л. Вертеша на поселенні Тата (нуммуліту з хресто­

подібним знаком та відшліфованої пластинки з гравіював, ням, покритої червоною фарбою). По-різному можна тлума­чити функціональне призначення цих знахідок, проте не ви­кликає сумніву, що вони є витвором мистецтва.

Зображення звіра на кістці з мустьєрського шару стоянки Пронятин. Прорисовка

Сенсаційним є знайдення О. Ситником на поселенні Пронятин у Подністров’ї трубчастої кістки із зображенням тварини. Раніше А. П. Чернишем на поселенні Молодово І була знайдена лопатка мамута з складним гравіюванням, у хаосі ліній якого дехто з дослідників теж убачає зооморфне зображення. Знахідки предметів з найдавнішими зразками образотворчого мистецтва в Україні не є випадковими. Во­ни лише упереджують розквіт мистецтва в наступний період на території України, про що йтиметься далі.

<< | >>
Источник: Станко В. Н. та ін.. Історія первісного суспільства: Підручник. — К.,1999. - 240 с.. 1999

Еще по теме ВИТОКИ ІДЕОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕНЬ ТА МИСТЕЦТВА:

  1. ЗМІСТ.
  2. Цивілізація Чімор (Чіму).
  3. 62. Россия в современном мире.
  4. ПРИМІТКИ
  5. ПРИМІТКИ
  6. Смутное ввемя: причины, периодизация, ход, итоги
  7. ПІСЛЯМОВА
  8. Вступ до інкознавства.
  9. А. Н. Бадак, И, Е. Войнич, Н. М. Волчек. Всемирная история. Т. 6 Римский период,
  10. Оглавление
  11. Часть I. Становление римской империи. Развитие государств Европы и Азии
  12. Глава 1. Ранняя римская империя
  13. Правление августа. Принципат
  14. Муниципальная жизнь Италии
  15. Жизнь провинций
  16. Итоги правления императора Августа
  17. Личность Октавиана Августа