ВИТОКИ ІДЕОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕНЬ ТА МИСТЕЦТВА
У наш час серед дослідників практично не залишилося тих, xι6 б безапеляційно (як це мало місце ще декілька десятиліть τ°My) заперечував наявність неандертальських поховань та ідео- Мчних уявлень у неандертальської людини.
Проте стосовно Vвитоків ранніх форм мистецтва, насамперед у мустьєрську e∏0, ху, питання поки що залишається невирішеним.
Основними джерелами для відтворення процесу виник, нення і ранніх проявів ідеологічних уявлень і мистецтва e археологічні знахідки. їх багато, вони різноманітні. Це поховання неандертальців і своєрідні «сховища» черепу ведмедів і биків, натуральні макети тварин і овальні за, глиблення на кам’яних плитах, залишки фарби і нарізки на кістках та інші знахідки. Джерела ці — не тільки різно- манітні, а й складні для інтерпретації. Вони потребують особливо ретельного і об’єктивного джерелознавчого Під. ходу. Знахідок, які засвідчують естетичне сприйняття дій, сності неандертальською людиною, поки що значно мен- ще, аніж свідчень про формування світоглядних уявлень. Проте у всіх випадках тлумачення цих матеріалів вимагає обережності і зваженості, оскільки дослідник не має пра, ва домислити щось за неандертальця, а відтворене ним світоглядне та естетичне відношення неандертальської людини до реального життя і Всесвіту мають бути адекватними дійсності того часу, а не штучно сконструйованими моделями сьогодення.
Витоки світоглядних уявлень. Сучасна наука пов’язує витоки ідеологічних уявлень, у тому числі й релігійних, із виникненням неандертальських поховань та своєрідних сховищ черепів і кісток тварин. Деякі ознаки світосприйняття неандертальців можна знайти у перших спробах естетичного відображення дійсності.
Вперше питання про час найдавнішнього навмисного поховання людини було поставлене у зв’язку з відкриттям французькими абатами А.
і Ж. Буіссоні та Л. Бардоном поховання неандертальця в печері Ла Шапелль-о-Сен. Водночас ця знахідка знову привернула увагу дослідників до питання про безпосередній зв’язок появи релігійних-уявлень з фактом навмисного поховання людини. «Неможливість» У той час визнати наявність релігійних уявлень у неандертальця призвела до вкрай суперечливого тлумачення поховання в Ла Шапелль-о-Сен. Річ у тім, що більшість дослідників того часу, в тому числі й такі авторитети, як французький археолог Г. Мортильє і англійський антрополог М. Буль, вважали неандертальську людину настільки примітивною, ш° вона, на їхню думку, не могла навмисне ховати своїх небі*' чиків, а тим більше мати релігійні уявлення. На жаль, така точка зору щодо неандертальців у науковій πpaκτ∏∏l переважала до недавнього часу.І лише значна кількість знахідок безсумнівних поховань
Іралдертальської людини, ретельно досліджених протягом X ст. на значній частині Старого Світу, дала змогу довес- Ене тільки реальність існування навмисних неандерталь- Хких поховань, а й відтворити світоглядні уявлення неан- Кгальської людини, якими зумовлювалося виникнення зКлвального комплексу.
■'Безперечно, поведінка людей, які споруджують поховаль- НЛЙ комплекс, докорінно відрізняється від простої їхньої ді- ⅛HOCTi з забезпечення себе їжею, житлом, вогнищем. Ця дальність уперше вийшла за межі утилітарної виробничої Жктики, яка повністю була пов’язана з адаптацією людини ^навколишнього середовища. Нова поведінка людей щодо небіжчика могла виникнути лише з усвідомленням кожним ■іяеном колективу своєї єдності з останнім, а групи людей в цілому — своїх соціальних зв’язків. До того ж, із виникнен- ням неандертальських поховань почали складатися принципово нові соціальні зв’язки: витрати людської енергії на спорудження поховання, виділення небіжчикам частки мислившим здобичі, піклування про них тощо.
[ Разом із тим поховальна практика неандертальців дала змогу їм, на відміну від тварин, уперше створити свій осо- бистий штучний світ — світ мертвих, і розпочати суто свою міфологічну історію.
Як зазначає Ю. О. Смирнов, «... дотри- мання пієтету щодо померлих поставило людину незмірно вище інших представників живої природи. А ритуальне позивання — одна з форм відображення такого пієтету — стало загальною особливістю людської культури, одним із пан- іультурних її елементів».Неандертальські поховання різноманітні як за складом небіжчиків та способом їх розміщення (чоловіки, жінки, ДІТИ, витягнуті, скорчені, на лівому боці, на спині тощо), так
Поховання неандертальця з Кіїк-Коби
(пунктир — нижній контур могильної ямй, суцільна лінія — верхній контур)
і за характером поховальної споруди та складом cyπpo⅛κ джуючого інвентаря. Проте є в них і одна спільна риса — це орієнтація померлого щодо сторін світу. Переважна бідь>шість розкопаних на наш час поховань має сталу орієнтацій тіла небіжчика зі сходу на захід. На думку дослідників, τaχa орієнтація пов’язана з усвідомленням неандертальцями на. пряму руху Сонця і поєднаними з цим космологічними мо- делями Світу.
Схожу думку ще наприкінці 30-х років висловив відомий російський археолог О. П. Окладніков після ретельного дос. лідження поховання неандертальського підлітка в печері Те- шик-Таш (Середня Азія). Ця печера в мустьєрський час бу. ла обладнана під житло. Тут знайдені різноманітні знаряддя праці, кістки гірського козла-кіїка, леопарда, бурого ведмедя, зайця, а також сліди вогнища. Основою промислу мещ. канців печери був кіїк. Підлітка було поховано в підлозі житла, що свідчило про бажання мешканців печери не розлучатись із ним і продовжувати вважати його членом колективу. Навколо могили були вкопані в землю шість пар рогів кіїка, з’єднаних між собою лобними кістками. Споруда із рогів нагадувала округлу огорожу. О. П. Окладніков вважав її відображенням культу Сонця, яке, на його думку, шанували мешканці печери.
Проблема неандертальських поховань у сучасній науці набула широкого розголосу. Дослідники наводять безліч прикладів, що підтверджують різні прояви соціалізації неандертальців. Проте за всіх ситуацій головним, на нашу думку, є факт появи навмисного поховання, яке, безперечно, було наслідком релігійних уявлень, що зароджувалися в цей час.
Які прояви і форми мали ці зародкові релігійні уявлення, встановити важко. Серед дослідників з цього приводу існують різні гіпотези. Дехто з них навіть вважає, що в неандертальця були досить сталі анімалістичні уявлення. Якщо припустити наявність у неандертальця міфологічного мислення, про що згадувалося вище, то з цим можна погодитися. Проте, найімовірнпне, йдеться про поховальний культ, шо засвідчується не тільки наявністю самих поховань, а й зрілістю обрядової культури неандертальців (ритуальне ставлення до людських черепів, «сімейні поховання», стала орієнтація, підстилки й супроводжуюча їжа тощо).
Не меншу зацікавленість дослідників викликають своєрідні «поховання» черепів тварин. Наведемо спочатку опис деяких із них.
У печері Драхенлох (Швейцарія), у вхідній частині якої жили неандертальці, розміщувався кам’яний ящик кубічно1
Сховище черепів печерного ведмедя в печері Драхенлох (Швейцарія) форми, розміром приблизно 1 м3. Зверху він перекривався великим плоским каменем. Усередині містилися сім ведмежих черепів, повернутих пащами до входу в печеру. В нішах під стінами знайдено ще шість черепів. Тут же виявлено кістки кінцівок ведмедів, проте не в усіх випадках кістки кінцівок і черепи належали одній тварині. В печері Регурду на півдні Франції виявлена прямокутна яма, перекрита кам’яною брилою вагою майже в тонну. В ній містилися кістки понад двадцяти ведмедів.
У печері Іллінка під Одесою А. В. Добро вол ьський зафіксував більше десяти черепів печерного ведмедя, навмисне складених під стінкою.
Деякі з них були обкладені плискуватими каменями, покладеними на ребро.Таке штучне поховання черепів і кісток печерного ведмедя Ю. І. Семенов, А. Д. Столяр та інші дослідники пов’язують із т. з. святами ведмедя, які присвячувалися культу головної промислової тварини первісної спільноти (праобщи- ни). Крім культу ведмедя, засвідчений ще культ бика на поселенні Ільська на Кубані.
Витоки образотворчого мистецтва. Не заперечуючи магічного значення наведених вище прикладів навмисного поховання черепів і кісток тварин, А. Д. Столяр пропонує й інше тлумачення цих споруд. Він вважає, що вони є початковими формами естетичного відображення зовнішнього середовища. «Натуральний макет», що передував блискучим скульптурам пізнього палеоліту, зароджувався як ес- ГОтична й водночас магічна споруда. Яскравим прикладом Нього є знахідка в печері Відьом (Італія), де у глибокій темряві, на відстані 0,5 км від входу, неандертальці кидали tt⅛aτκπ глини в сталагміт, що нагадував фігуру тварини. В
Вапнякова брила з чашоподібними заглибинами (Ла Феррассі, Франція): а) фото; 6) малюнок
інших випадках людина сама виготовляла чучело тварини і використовувала його у своїй обрядовій практиці. Можна припустити, що таким «макетом» слугувала й плита з округлими заглибленнями з Ла Феррассі, яка, на думку С. М. Замятніна, могла бути початковим зображенням тварини, а заглиблення — зображенням ран.
Зображеннями ран вважаються також плями червоної фарби на кам’яних плитках, знайдених на тому ж поселенні Ла Феррассі та в Ле Мустьє. Дехто з дослідників розглядає ці пофарбовані плитки як зображення тварини з ранами, отриманими під час ритуального відтворення процесу полювання або репетиції, в ході якої відбувався розподіл ролей серед мисливців перед наступним полюванням.
Археологами виявлені ще декілька решток зі слідами «естетичної» творчості неандертальців (ребро бика з нарізками та кістка з свердловиною з печери Пеш-де-л’Азе
Прокреслена хрестоподібна фігура на нуммуліті з печери Тата: а) фото; 6) малюнок
Зображення оленя (?) на лопатці мамута з мустьєрської стоянки Молодово І на півдні Франції, кістка з хрестоподібною зарубкою з поселення Вілен у Німеччині, фаланга оленя з прорізаними Лініями тощо), які поки що важко інтерпретувати, хоча, звичайно, в них також можна вбачати початки естетичної Діяльності.
Найвиразнішими на сьогодні є знахідки угорського ар- ДСолога Л. Вертеша на поселенні Тата (нуммуліту з хресто
подібним знаком та відшліфованої пластинки з гравіював, ням, покритої червоною фарбою). По-різному можна тлумачити функціональне призначення цих знахідок, проте не викликає сумніву, що вони є витвором мистецтва.
Зображення звіра на кістці з мустьєрського шару стоянки Пронятин. Прорисовка
Сенсаційним є знайдення О. Ситником на поселенні Пронятин у Подністров’ї трубчастої кістки із зображенням тварини. Раніше А. П. Чернишем на поселенні Молодово І була знайдена лопатка мамута з складним гравіюванням, у хаосі ліній якого дехто з дослідників теж убачає зооморфне зображення. Знахідки предметів з найдавнішими зразками образотворчого мистецтва в Україні не є випадковими. Вони лише упереджують розквіт мистецтва в наступний період на території України, про що йтиметься далі.
Еще по теме ВИТОКИ ІДЕОЛОГІЧНИХ УЯВЛЕНЬ ТА МИСТЕЦТВА:
- ЗМІСТ.
- Цивілізація Чімор (Чіму).
- 62. Россия в современном мире.
- ПРИМІТКИ
- ПРИМІТКИ
- Смутное ввемя: причины, периодизация, ход, итоги
- ПІСЛЯМОВА
- Вступ до інкознавства.
- А. Н. Бадак, И, Е. Войнич, Н. М. Волчек. Всемирная история. Т. 6 Римский период,
- Оглавление
- Часть I. Становление римской империи. Развитие государств Европы и Азии
- Глава 1. Ранняя римская империя
- Правление августа. Принципат
- Муниципальная жизнь Италии
- Жизнь провинций
- Итоги правления императора Августа
- Личность Октавиана Августа